Теплі історії до кави

І все одно мені так холодно без тебе. У мене мерзнуть пальці, мерзнуть ноги. У мене навіть - ти ж повіриш? - мерзнуть думки.

Говориш навпомацки,навмання смієшся.

Коли ти закохана водночас у двох, у Чоловіка й у Великий Шлях, ніколи не знаєш, де закінчується твоє сьогодні. Не знаєш, що таке паркан, бо для тебе кожен паркан - то рейки, які ведуть удалечінь.

Їхала, вешталася незнайомими вулицями, закохувалася в нові міста, не боялася загубитися, міцно спала в літаках і потягах, проте часто не могла заснути у власному ліжку.

Бабуся все робила мовчки. Здавалося, вона дослухалася до чужих думок.