Теплі історії до кави

Вкриваюся осінню, як рушником після душу.

Знаєш, тиша - це просто дивна назва для неописаних звуків.Як зоряне небо - загальна назва для мільярдів невідкритих планет.

"Теплі історії до кави" Н. Гербіш

За кілька днів почне пробуджуватися справжня весна. Тож зараз місто згортається клубочком на площі, щоб трохи нагріти місце, куди та весна могла би прибути.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Мами чудово знають: навесні в розумі не затримується жодна порада, крім тих, які зачіпають серце. А гарячий чай і теплі шкарпетки - це саме те, що треба, щоб і серце потеплішало, і голова не боліла.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

І взагалі, як вона зауважила, щасливі люди переважно були сміливими настільки, щоб вірити в утілення великих мрій - своїх і чужих. І навпаки: сміливці, які наважувалися йти слідом за мрією, були щасливими людьми.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Бабуся завжди все робила мовчки. Здавалося, вона дослухалася до чужих думок.Так це чи не так, але чомусь їй завжди вдавалося розгадувати людські таємниці, тож вона подумки підбирала потрібний лік і завжди досягала мети: липовим медом на сирниках склеювала шматки розчавленого серця; задобрювала варениками із шкварками зголоднілу душу; омивала узваром із яблук брудні патьоки від внутрішніх сліз.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Пий, моя доню, липовий цвіт, то ліпший лік від сердечних бід.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Коли ти закохана в Чоловіка, то навіть Великий Шляхне може відволікти тебе від думок про нього.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Я читала, що Джо Мільтон пив каву, коли писав "Втрачений рай", а коли писав "Повернений рай", пив чай.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Я люблю ці ранкові миті. Тоді я абсолютно точно знаю, що Хтось думає про мене. І що Йому не байдуже до мого смутку. Я пошепки розповідаю Йому свій біль. Він витирає мені сльози сонячним промінням, і, здається, всміхається.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Я молюся, щоб це минуло. Але Він не відповідає, не обіцяє, що буде легко і безболістно. Просто каже, що буде зі мною завжди, за будь-яких-обставин. Я хотіла б навчитися любити так само безумовно.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Лише відкрий, будь ласка, своїм золотим ключиком те місце в моєму серці,звідки по всьому тілу буде струменіти тепло.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Мамо, коли я була маленькою, ти завжди казала, що я закохаюся в хорошого хлопця,- але чи знала ти, що він буде найкращим ?

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Для мене головне не релігія - а Бог, Який стоїть у її центрі. Не нова роль...а кохання до чоловіка, який от щойноспалив грінки і тим не менше залишається моїм ідеалом. Не статуси - вони трактуються по-різному, залежно від того, хто про них говорить,- а люди...

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Коли холодно всередені, теплий дім, плед на плечах і склянка лате з шоколадним сиропом не врятують.

Н. Гербіш "Теплі історії до кави"

Тому він відмовився від усіляких спроб зрозуміти жінку. Краще вже варити їй каву щоранку.

Так, так, усі ми маємо свої маски, й різні люди розкривають нас по-іншому. Комусь ми загадуємо загадки, а комусь розповідаємо таємниці. Для когось ми завжди будемо тим, що ми для них робимо. Або що робимо не для них. Для когось – тим, кого любимо. Хтось пам’ятатиме не нас, а наш образ у втіленні якогось міста. Чи місця. Чи навіть музики. Маски бувають такими різними. Коли мої коліна схилені, всі маски осипаються додолу. І я знаю, що є Той, Хто відкриває в мені нові грані, часом – нові світи….

... вона подумки підбирала потрібний лік і завжди досягала мети: липовим медом на сирниках склеювала шматки розчавленого серця;