Тореадоры из Васюковки

«Бiля свинарника нас зустрiчає гундосим рохканням п'ятипудова льоха Манюня, противна й плямиста, як географiчна карта.»

Стьопу ми не любили. Вiн щодня чистив зуби, робив зарядку i взагалi був свиня. Коротше, вiн був те, що називається зразковий учень: учився на самi п'ятiрки, поводився в школi бездоганно, не бешкетував, не бив вiкон, не вмочав косу дiвчинки, що сидить попереду, в чорнило, не пiдпалював на уроцi «жабку» з кiнострiчки… I цим дуже всiх нас пiдводив.

Вcі вoни кaндидати у якiсь науки. Щo тaкe "кандидaт", ми добрe знaємo. Явинa мати булa кaндидaтoм у дeпутати районнoї Ради. Її біогрaфія з фoтогрaфiєю висілa на стiні нашoї шкoли. Та це булo не дoвго. Пройшли вибoри, і Явинa мати стала дeпутaтом. А ці третій рiк приїздять, і вcе іще кандидати.

• Щocь дoвго їх не вибирають, - казав Ява. - Мабуть, нe дуже вдaтнi дo наук. Як ми з тoбoю.
• Мабуть, - пoгоджувaвся я.

Не можна, ще не знаючи нічого, опйплюжувати те, у що люди люди віками вірили.

Артем послизнувся і впав. Він був ще в кадрі. А Артем - герой і не повинен падати. Герої не падають. В кіно падають тільки негативні персонажі.

Радість, не поділена з другом, - це не радість, навіть не піврадості, а якась поганська четвертинка, мізерія якась.

От я зараз пiду, прямо скажу йому, що вiн талант, i… дам у вухо. Щоб не задавався. Для талантiв головне – це не задаватися, їм обов'язково треба час вiд часу давати у вухо.

Робити швидко – це не обов'язково хапатися i поспiшати.

Коли вам в очі кажуть, що ви талант, і переконують у цьому, дуже важко сперечатися.

Степана ми не любили. Він щодня чистив зуби, робив зарядку і взагалі був свиня.