Тамплієри

Сергій Жадан укотре дивує мене. Ще років 10 тому в мене було зовсім інакше ставлення до цього письменника. Минулоріч Сергій Жадан - Інтернат став відкриттям року, а ось тепер ця збірка просто вразила. Це якраз та збірка, яку просто неможливо не прочитати: неймовірні образи, болісні теми, смаковита мова. І читати її слід починати з анотації, із зізнання самого автора, який дарує читачеві 39 віршів про війну, біль і любов. Ніщо не може рекомендувати прочитати цю збірку краще за її вірші. Ось один із них: Стільки дощу не вмістить жодна весна. Добре було б пам’ятати всі імена. Добре було б вчасно піти й не шкодувати, йдучи. Добре було б уміти. Я не вмію. Навчи. Але тепер ночі розмоклі, як сірники. І обпікає дотик до твоєї руки. Обпікає вуличне листя й нічні вогні. Поясни, як ти дихаєш на такій глибині. Добре було б тішитись, що все є таким, яким є. Добре було б відчувати життя, розуміючи, що воно твоє. Відчувати його, прокидаючись зранку і засинаючи уночі. Добре було б не думати про тебе. Я не вмію. Навчи. Але це повітря в травні — різке, як скло. Я знаю: тобі заважає те, що з тобою було. Я знаю, як ти боїшся серця свого. Я знаю: насправді ти хочеш саме цього. Стільки дощу — а його несе і несе. Я знаю все, що потрібно тому, хто знає все. Дерева над головою. Темрява на плечі. Я знаю все. Я готовий вчитися далі. Навчи.

Для тех, кто читает на русском

Дальше...

Сергей Жадан который раз удивляет меня. Еще лет 10 назад у меня было совсем другое отношение к этому писателю. В прошлом году Сергій Жадан - Інтернат стал открытием года, а вот теперь этот сборник просто поразил. Это как раз тот сборник, который просто невозможно не прочитать: невероятные образы, болезненные темы, вкусный язык. И читать его надо начинать с аннотации, с признания самого автора, который дарит читателю 39 стихов о войне, боли и любви. Ничто не может рекомендовать прочитать этот сборник лучше его стихов. Вот один из них: Стільки дощу не вмістить жодна весна. Добре було б пам’ятати всі імена. Добре було б вчасно піти й не шкодувати, йдучи. Добре було б уміти. Я не вмію. Навчи. Але тепер ночі розмоклі, як сірники. І обпікає дотик до твоєї руки. Обпікає вуличне листя й нічні вогні. Поясни, як ти дихаєш на такій глибині. Добре було б тішитись, що все є таким, яким є. Добре було б відчувати життя, розуміючи, що воно твоє. Відчувати його, прокидаючись зранку і засинаючи уночі. Добре було б не думати про тебе. Я не вмію. Навчи. Але це повітря в травні — різке, як скло. Я знаю: тобі заважає те, що з тобою було. Я знаю, як ти боїшся серця свого. Я знаю: насправді ти хочеш саме цього. Стільки дощу — а його несе і несе. Я знаю все, що потрібно тому, хто знає все. Дерева над головою. Темрява на плечі. Я знаю все. Я готовий вчитися далі. Навчи.

Навряд чи взявся читати вірші ( не дуже в них розуміюся), якби не порада С. Притули. Ведучий, якого поважаю, назвав цю збірку ( серед інших книжок, які планую ще прочитати) гідною уваги. Вона невеличка, цікава суперобкладинка, з малюнками О. Ройтбурда. Читав "Інтернат". Прозовий твір, у якому відчувається поетичний дар автора. Збірка здивувала лаконізмом ( річ не в кількості віршів), начебто чоловік переповнений емоціями, але стримує їх. Цитувати не буду. Більш сподобалися- "І хотілося б дякувати за можливість не відповідати", "Здавалося б найпростіше- торкатися неможливого". Ще зачепило: Справжня віра виростає з єресі. Чомусь весь час уявляв, як під музику читав би їх А. Хливнюк.

Вплету Жадана собі у серце, щоб його ніколи не можна було вирвати.

Поезія, яка переливається ріками, перетікає у вени і подорожує тілом, віддаючи глибоко у підсвідомості.

Біблійні образи, влучні алегорії, глибина кожного рядка, традиційна для Жадана. Ритм, який влучає у душу, відвертість та болючі теми, що пишуться в Україні про Україну... Не можна виразити словами усю ту ніжність, яку я відчула, прочитавши збірку. Ось так і твориться найміцніший зв'язок.

Тандем Ройтбурда і Жадана - це щось неймовірне, а оформлення - то чистої води найщиріша естетична насолода.

Цю книгу нікому не віддам, але буду радити всім. І виписувати цитати, завжди виписувати цитати, викарбовуючи їх для майбутніх поколінь.

Ще раз впевнилася, що до Жадана відчуваю найчуттєвішу любов із можливих. Стовідсотково мій.

"Коли серце тебе підіймає щодня
сурмою колоніальної армії.
Що таке любов? Любов - це щеня,
чий господар загинув в автомобільній аварії".