Думи і мрії

Второй сборник поэтических произведений Леси Украинский «Думи і мрії» издан во Львове 1899 г. В ее издании принимал участие В. Гнатюк. Сборник состоит из поэм «Стара казка» (1893), «Роберт Брюс, король шотландський» (1893) и стихов, написанных в 1890-х годах.

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,4

19 оценок

5
58%
4
37%
3
5%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 21Хотят прочитать 13

Рецензии

vikaandvitalik
3 ноября 2013
Для мене українська література - це більше, ніж джерело знань, це щось таке неймовірне, таке співуче й мелодійне, що серце б'ється наче під музику. Особливо це стосується поезії... Українські поети вишукують таку риму, яка лягає наче під мелодію піано чи скрипки. Я неодноразово чула пісні, тексти яких спочатку були представлені як вірші. Словом, беручись рятувати поезію я наперед знала, що потраплю в лагідні тенета, що накрию себе м'якою шаллю спогадів та думок незрівнянної Лсі Украінки - майстрині слова.
Збірка "Думи і мрії" складається з поем «Давня казка» (1893), «Роберт Брюс, король шотландський» (1893) і поезій, написаних у 1890-х роках. Що стосується поем, то вони досить невеликі за обсягом, проте філософські та духовно багаті. Поезія поділяється на кілька періодів,кожен з яких асичений нотками суму чи радості, охоплені неймовірною ніжністю та тверді, мов камінь.
Для мене близькими стали кілька віршів:

І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю!
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
А тяжчого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.
О, сліз таких вже вилито чимало, –
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись, –
Що сльози там, де навіть крові мало!І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю!
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
А тяжчого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.
О, сліз таких вже вилито чимало, –
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись, –
Що сльози там, де навіть крові мало!

Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Ви не знаєте, що я гадаю,
Як сиджу я мовчазна, бліда.
То ж тоді в мене в серці глибоко
Сяя пісня сумная рида!

Насправді, кожен вірш поетеси вартий уваги та почестей, бо написані вони від самого серця та проходять через душу читача.
Читать далее
6 понравилось
185