Для мене українська література - це більше, ніж джерело знань, це щось таке неймовірне, таке співуче й мелодійне, що серце б'ється наче під музику. Особливо це стосується поезії... Українські поети вишукують таку риму, яка лягає наче під мелодію піано чи скрипки. Я неодноразово чула пісні, тексти яких спочатку були представлені як вірші. Словом, беручись рятувати поезію я наперед знала, що потраплю в лагідні тенета, що накрию себе м'якою шаллю спогадів та думок незрівнянної Лсі Украінки - майстрині слова. Збірка "Думи і мрії" складається з поем «Давня казка» (1893), «Роберт Брюс, король шотландський» (1893) і поезій, написаних у 1890-х роках. Що стосується поем, то вони досить невеликі за обсягом, проте філософські та духовно багаті. Поезія поділяється на кілька періодів,кожен з яких асичений нотками суму чи радості, охоплені неймовірною ніжністю та тверді, мов камінь. Для мене близькими стали кілька віршів:
І все-таки до тебе думка лине, Мій занапащений, нещасний краю! Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля.
О, сліз таких вже вилито чимало, – Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже їм литись, – Що сльози там, де навіть крові мало!І все-таки до тебе думка лине, Мій занапащений, нещасний краю! Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля.
О, сліз таких вже вилито чимало, – Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже їм литись, – Що сльози там, де навіть крові мало!
Не співайте мені сеї пісні, Не вражайте серденька мого! Легким сном спить мій жаль у серденьку, Нащо співом будити його?
Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда. То ж тоді в мене в серці глибоко Сяя пісня сумная рида!
Насправді, кожен вірш поетеси вартий уваги та почестей, бо написані вони від самого серця та проходять через душу читача.
6 понравилось
