Логотип LiveLibbetaК основной версии

Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Рецензия на книгу

Думи і мрії

Леся Украинка

0

(0)

  • Аватар пользователя
    vikaandvitalik
    3 ноября 2013

    Для мене українська література - це більше, ніж джерело знань, це щось таке неймовірне, таке співуче й мелодійне, що серце б'ється наче під музику. Особливо це стосується поезії... Українські поети вишукують таку риму, яка лягає наче під мелодію піано чи скрипки. Я неодноразово чула пісні, тексти яких спочатку були представлені як вірші. Словом, беручись рятувати поезію я наперед знала, що потраплю в лагідні тенета, що накрию себе м'якою шаллю спогадів та думок незрівнянної Лсі Украінки - майстрині слова.
    Збірка "Думи і мрії" складається з поем «Давня казка» (1893), «Роберт Брюс, король шотландський» (1893) і поезій, написаних у 1890-х роках. Що стосується поем, то вони досить невеликі за обсягом, проте філософські та духовно багаті. Поезія поділяється на кілька періодів,кожен з яких асичений нотками суму чи радості, охоплені неймовірною ніжністю та тверді, мов камінь.
    Для мене близькими стали кілька віршів:


    І все-таки до тебе думка лине,
    Мій занапащений, нещасний краю!
    Як я тебе згадаю,
    У грудях серце з туги, з жалю гине.

    Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
    А тяжчого від твого не видали,
    Вони б над ним ридали,
    Та сором сліз, що ллються від безсилля.

    О, сліз таких вже вилито чимало, –
    Країна ціла може в них втопитись;
    Доволі вже їм литись, –
    Що сльози там, де навіть крові мало!І все-таки до тебе думка лине,
    Мій занапащений, нещасний краю!
    Як я тебе згадаю,
    У грудях серце з туги, з жалю гине.

    Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
    А тяжчого від твого не видали,
    Вони б над ним ридали,
    Та сором сліз, що ллються від безсилля.

    О, сліз таких вже вилито чимало, –
    Країна ціла може в них втопитись;
    Доволі вже їм литись, –
    Що сльози там, де навіть крові мало!



    Не співайте мені сеї пісні,
    Не вражайте серденька мого!
    Легким сном спить мій жаль у серденьку,
    Нащо співом будити його?

    Ви не знаєте, що я гадаю,
    Як сиджу я мовчазна, бліда.
    То ж тоді в мене в серці глибоко
    Сяя пісня сумная рида!


    Насправді, кожен вірш поетеси вартий уваги та почестей, бо написані вони від самого серця та проходять через душу читача.

    like6 понравилось
    189

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.