Цитаты из книги The Book Thief

Бачите? Навіть смерть має серце.

МЕЛЕНЬКЕ ОГОЛОШЕННЯ СТОСОВНО РУДІ ШТАЙНЕРА Він не заслужив померти так, як помер.

Страшні сни з’являлися, як завжди, ніби найкращий гравець команди-суперника, про якого подейкують, що він зазнав травми чи захворів, – але ось він, розминається з усіма, готовий вийти на поле. Або як потяг, що за розкладом прибуває на нічний перон, тягнучи за собою мотузку зі спогадами. Все тягне і тягне. Весь час незграбно підкидає.

Вона бачила, як полум’я танцювало на його обличчі кольору яєчних шкаралуп і навіть відчувала людський присмак його слів. Страва його виживання подавалася шматок за шматком, ніби Макс відрізав їх від себе і підносив їм на тарілці.

Вранці він повертався у підвал. Беззвучна людина. Єврейський щур, назад до своєї нори.

Їхнє життя немислимо змінилося, але вони мусили поводитись так, ніби нічого не сталося. Уявіть, як це – усміхатись після ляпасу. А тоді спробуйте уявити, що це двадцять чотири години на добу. Отак воно – ховати єврея.

День шкандибав далі.

Він хотів піти – Боже, як сильно він хотів (чи, принаймні, хотів хотіти), – але знав, що це йому не до снаги… Жити. Життя – це життя. А розплата за нього – провина і сором.

– Жалюгідно. Я розумію. – Краще, ніж нічого, – заспокоїв його Макс. – Краще, ніж я заслуговую… дякую.

Її голос зарився в його одяг…

Їжі було дуже мало. Зате було багато побоювань. Тутешні заможні євреї емігрували. Бідні теж намагалися, але марно.

Не всім щастить оминути мене двічі.

Їм більше подобалось крутити цигарки, аніж самим крутитися в снігу і багнюці. Їм більше подобалося кидати карти, аніж кулі. Їхня дружба зміцніла на азартних іграх, курінні і музиці, не кажучи вже про спільне для обох бажання вижити.

Загалом ця Велика Війна не припиняла дивувати його уже з першого дня, відколи його мобілізували до армії. Це було схоже на епопею. День за днем, день за днем, день за днем. Розмова куль. Полеглі солдати. Найкращі в світі сороміцькі жарти. Холодний піт – маленький злісний друг, – що вже засидівся під пахвами і в штанях.

Слова. Зачем им вообще нужно существовать? Без них ничего этого бы не было.

уговор есть уговор.

Трусов не любят нигде.

- Умеешь сворачивать самокрутки? - спросил он Лизель - и следующий час или около того они сидели в поднимавшемся омуте потемок, забавляясь листками папиросной бумаги и табаком, который скуривал Ганс Хуберман. Прошел час, и Лизель уже могла довольно прилично свернуть самокрутку. Купание так и не случилось.

Темнота наступала кусками.

Одна з них була крадійкою книжок. Інший крав небо.