
Ваша оценкаРецензии
qwezha6 января 2023 г.Сильна книга, але читати важко
Читать далееЯ вирішила почати читати також і українською мовою, бо це ще одна моя рідна мова, і почала з цієї книги, бо вона коротка і на неї дуже багато захоплених відгуків. Це розповідь про життя дівчини, її важку долю, бо всі в селі вважають її ненормальною та німою, і називають «солодкою» Дарусею.
Сильний твір, дуже трагічний і несправедливий, щира і справжня історія, не схожа ні на що, що я читала раніше. Мимоволі пропускаєш всі почуття Дарусі через себе, проживаєш її долю. Тим не менш, українська література дуже особлива. Читати було важко, це моя перша книга українською, і незважаючи на невеликий обсяг, я читала її довго, тому що, по-перше, вона викликає нереальні емоції, а по-друге, опинилася з яскраво вираженим гуцульським діалектом1536
OchinangSubprior25 апреля 2017 г.Одна з історій воєнних та повоєнних років.Людські долі,які вони різні,але водночас у них є щось спільне.Біль,утрати,голод,знущання влади,усе це ви знайдете у ``Солодкій Дарусі``.Не скажу,що дана книга стала моєю улюбленою,зустрічала більш цікавіші книги на дану тематику,але на ,,досуге,, прочитайте.
12,1K
schneiderr11 ноября 2020 г.Слова можуть робити шкоду.
Читать далееОчень хорошее произведение, которое показывает, что люди, которых считают психически-нездоровыми, на самом деле понимают больше , нежели те, которые считаются "нормальными". Все привыкли к стандарту, что если ты ведёшь себя как все, не выделяешься из толпы- значит ты здоровый и нормальный человек. Если же наоборот- странный и "не сповна розуму", как наша главная героиня Даруся.
События разворачиваются в 1970-х годах в период советской власти, когда тебя ущемляют со всех сторон. Основным моментом истории есть то, что Даруся выдала своего отца, который отдал "колгоспные" продукты членам УПА (за что неслось наказание) за леденец. Тогда она ещё не понимала в свои 10 лет, что в некоторых случаях нужно промолчать, и к чему же тогда привели её слова. После её мать умерла, и как я понимаю, после таковой травмы она якобы онемела, и когда речь начинает заходить о сладостях, её голова не выдерживает, и она начинает страдать от сумасшедших болей. Из-за этого её прозвали "Солодка Даруся". Остановить эту боль могли лишь холодная вода в пруду и земля. Как только её голову сжимали невыносимые боли, она заходила по пояс в холодную воду или же окутывалась в земле. Можно сказать, что благодаря природе она находила свой покой. В селе уже все привыкли к таким выходкам Даруси, хотя по началу пытались её останавливать.
Местные жители называли её "солодкой" вместо больной, думая что она не понимает о чём речь. Но Даруся всё прекрасно понимала, но ей не было никакого дела что думают о ней другие. Она никому не мешала, и ей тоже. Они ведь вправе думать что им угодно. Ведь даже куры понимали девушку лучше, нежели люди.
Я считаю, что она здраво мыслила в отличии от всех вместе взятых окружающих её людей. Да, у неё были свои странности и причуды, но у других они тоже есть, и даже похлеще, чем у Даруси. Но их же не принимают за людей с отклонениями.
Поставила книге 4 звезды. Читала не по собственному желанию, и не почувствовала много наслаждения от прочтения НО книга действительно хороша со своей моралью. Мне нравится то, что Мария Матиос не считает свою главную героиню нездоровой, а наоборот- нездоровым является окружение Даруси. Ну и конечно же то, как события начинаются постепенно, спокойно ведётся рассказ, который со страницами дальше приобретает драматизма и развязки всей истории.Содержит спойлеры0126
KseniyaFisher22 мая 2020 г.Розповідь про реалії доль людей закатованих НКВД
Читать далееУ 1939 році західноукраїнські землі насильно були приєднані до СРСР. Через це радянська влада почала вводити систему заходів для радянізації земель: насильницьке установлення радянської влади, примусова колективізація, репресії щодо місцевого населення. Зрозуміло, що на таке зухвале ставлення СРСР породило рухи опору. У 40-50-х роках західноукраїнські землі перетворилися на запекле поле бою патріотів у складі УПА та безпощадних загарбників у лиці НКВД.
На жаль, саме у такі часи довелося народитися нашій героїні Дарусі. Особиста трагедія дівчини полягає в тому, що наївна та добра дитина навіть не могла подумати, що начебно пуста розмова з, на перший погляд, милим чоловіком з льодяниками за пазухою може мати настільки доленосний характер. Підступний НКВД-шник ввів в оману довірливу дитину та примусив розповісти як її батько допоміг харчами солдатам УПА. З того часу Даруся замовкла. Більше за все вона хоче жити та насолоджуватися кожною миттю цього пишного, яскравого світу, але, на її думку, слова у цьому лише заважають. Через це вбита горем дитина замість допомоги отримала статус невіженої, але задля пом'якшення неприємного слова, стала просто "солодкою".
На мою думку, Дарина добра, щира та чуйна дівчина, доля якої могла скластися зовсім по-іншому, якби вона просто народилася у інші часи. Даруся всім серцем любила батька. Не вона винна у його загибелі , а жорстока цинічна система, яка існувала під гаслом "кращого життя", а родина Дарусі просто потрапила під її гніт "благих справ" як і , на превеликий жаль, багато інших.Содержит спойлеры0122