Мои книги
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.
У їдальні панували веселощі, і все завдяки гарній їжі, яка здатна зробити людей добрішими, радіснішими, оптимістичнішими і зайвий раз нагадати їм, що життя чудове. їжа лікує людей краще за будь які ліки.
Вороття немає. Тому ми просто повинні змиритися
– Зможеш. Ми обидві зможемо. Ми ж переможці, пам’ятаєш? Ми здатні пройти крізь вогонь і воду
Замість відсторонитися, він нахилився ще ближче до мене.– Ти вважаєш мене безсердечним.– Ні, я знаю, що ти не такий. Але не можу просто відмахнутися від того, що сталося, – мовила я.
– Припиняй шукати собі неприємності на голову.
– Однак тобі довірилися. Коли треба було витягнути мене з арени, – нагадала я. – І ще тебе всі бояться.– Може, тут. Але не в Капітолії. Капітолій – ось кого зараз усі бояться.
– Завдання всіх і кожного – вберегти тебе від смерті.– Саме через це ти ненавидиш мене? – запитала я.– Частково, – визнала вона.
– А може, ці двоє з Округу 6 не такі й дурні. Затуманили собі голову морфлієм – і гайда розмальовувати себе квітами. Не таке уже й погане життя. В будь якому разі краще, ніж у нас.
Чи, можливо, я надто чутлива? Адже ми на війні.
Я так сильно сумувала за татом, і від цього було так боляче!