
Главный герой - священник (пастор, викарий, ребе, монах и т.д.)
vishna
- 388 книг

Ваша оценка
Ваша оценка
Чужа душа - то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа - то тихе море сліз.
Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна.
Маруся отруйниця, або нещасне життя і кохання Великої української співачки
Складне життя у всій його всебічності.
А як подумать, - що таке душа?
Як той казав, це - горизонт до Вічності.
Котра дівчина чорні брови має,
то тая дівчина усі чари знає
Я думаю, цими цитатами сказано все. Трагічна доля, клятий Гриць, що не може бути самостійним та добрі люди. Усе це, компоненти цього історичного роману у віршах.
Все гарно рифмується та дуже легко читається. Цей роман можна прочитати за кілька годин, бо читаючи його, ти не зважаєш і взагалі забуваєш про час. Це щира правда від мене для всіх.
Спочатку, я думав, що "Маруся Чурай" буде схожа на Енеїду , але це виявилося зовсім не так. Все гарно та легко!
Я пишаюся, що Ліна Костенко моя співвічзниця, вона Велика Письмениця, і кожне слово в її творах це цитата, над яку треба думати та захоплюватися.
Це Українське! І цим треба обов`язково пишатися всім українцям, а також Світові, за те, що не перевелися талановиті люди в Світі!

Я очень люблю поэзию Лины Костенко, но вот "Марусю Чурай" долго-долго откладывала на потом. Почему? Сейчас я и сама искренне удивляюсь, но, думаю, всё же оттого, что сочетание полулегендарной личности Чурай, антуража национально-освободительной войны и исторического романа в стихах виделось мне наполненной пафосом заунывной патриотической агиткой.
Но на деле "Маруся Чурай" - это нечто совсем другое.
Це - пiсня. Це - душа.
Не больше и не меньше, "Маруся" - это квинтэссенция всего прекрасного, что может только быть в украинской литературе. Завораживающая любовная история, невероятные образы главных героев (в отличие от часто заштампованных персонажей, и Маруся, и Гриць, и Искра не только полноценно выписанные образы, но и потрясающие в своей настоящности люди), огромная и всепоглощающая любовь к своей стране, и язык - господи, язык завораживает, пленяет, кружит и рисует невероятные картины.
Я влюбилась буквально с первых строф и пропала насовсем, смахивала непрошенные слёзы и запоем глотала строки, переживала, злилась и разговаривала ямбом ещё долго после того, как прозвучали последние слова.
Цю не спiвайте. Я ж iще жива!
Прекрасно.

Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.
І ви її збираєтесь карати?!
А що, як інший вибрати закон, -
не з боку вбивства, а із боку зради?
Ну, є ж про зраду там які статті?
Не всяка ж кара має буть незбожна.
Що ж це виходить? Зрадити в житті
державу - злочин, а людину - можна?!
Я обожнюю поезію Ліни Костенко. А цей роман у віршах - просто чарівний. У ньому - вся Ліна. Загадкова, правдива, чаруюча. Сюжет затягує тебе у вир несподіванок, а слова окутують м'якою ковдрою.
Це нова інтерпретація легенди про відому українську піснярку Марусю Чурай. Це історія про коханя, про зраду, про патріотизм. Тут є різноманітні герої з протилежними характерами і світовідчуттями. Кожен зможе знайти собі близького за духом персонажа.
Хоч це й надзвичайно сумна історія, але вона мені дуже сильно сподобалася. І манера написання Ліни Костенко зіграла в цьому величезну роль. Цей роман просто потрібно читати.

Чужа душа - то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа - то тихе море сліз.
Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна.

Буває, часом сліпну від краси.
Спиняюсь, не тямлю, що воно за диво, -
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.










Другие издания
