Курзу-Верзу
Був смажень, і швимкі яски
Спіралили в кружві,
І марамулькали псашки,
Як трулі долові.
«Мій сину, бійсь Курзу-Верзу,
То зубий дряполап!
На знайся з птицею Зу-зу
І велезнем Хап-Хап!»
Меча-штича він в руки взяв,
Тропив ворожий слід,
І в думній тужі спочивав
Під древом діодід.
Та раптом — цвест! оглушний цвист!
Кругом погонь вашить,
В тримучім лісі никне лист —
Курзу-Верзу телить!
Він раз мечем! він два штричем,
Аж кервиться торва!
І барбазинула з плечей
Сміюцька долова!
«Ти вбив грозу Курзу-Верзу:
Ти, слинку, чудодець!
О лавний день! Стрибай пісень,
Тодімо у ханець!»
Був смажень, і швимкі яски
Спіралили в кружві,
І марамулькали псашки,
Як трулі долові.