В неділю рано зілля копала. ..

Свою лірико-романтичну повість, в якій по вінця драматизму, Ольга Кобилянська написала за мотивами народної пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці...». Сама письменниця називала свій твір оповіданням. У повісті порушуються такі споконвічні й непроминущі проблеми, як боротьба добра зі злом, любові — з ненавистю, кохання — зі зрадою. Дія твору відбувається в одному з гірських сіл Карпатського регіону.

Жанры

Купить эту книгу

Электронная

24.95 ₽20 ₽

Купить-20%

Рейтинг LiveLib

4,3

63 оценки

5
51%
4
40%
3
5%
2
5%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 78Хотят прочитать 70

Рецензии

BonesChapatti
7 ноября 2019
Маруся Чурай та її історія
Історія нещасного кохання легендарної української співачки, поетеси Марусі Чурай вже понад 4 століття не залишає байдужими вітчизняних митців. Згадаймо хоча б роман у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай". Свою інтерпретацію любовного сюжету представляє Ольга Кобилянська у повісті "У неділю рано зілля копала". Імена реальних постатей тут змінено, дія теж відбувається не в Полтаві. Основну увагу письменниця звертає на мотив зради. Цікаво, що Кобилянська більше крокує не за реальними фактами, а за народною піснею "Ой не ходи, Грицю...". Достойна читання, версія історії Марусі Чурай не залишить вас байдужими.
Читать далее
20 понравилось
0
1,7K
zadnipriana
2 марта 2016
Ото нема чого морочити двом дівчатам голову, бо може така інтрижка закінчитися дуже печально!
Насправді навдивовижу цікава історія. Я не можу пригадати, чи є цей твір в шкільній програмі, якщо і є,то чомусь він не відклався в моїй пам*яті. Але історія справді варта уваги. Мальовничі краєвиди українського пограниччя, два села, одна історія. Тут гармонійно переплітаються кілька доль, сплітаючись в барвистий вінок життя, де є і сумні, і радісні квіти. Біля українського села оселяється циганський табір, в якому стається жахлива подія: молода заміжня циганка народила білу дитину, зрадила свій рід і свого чоловіку. Тяжко карається зрада в циганських звичаях, часом навіть смертю, але дівчину напоюють трунком та без свідомості вивозять в поле. А дитина зникає без вісти. В той час в сусідньому селі в бездітній заможній родині зростає білий красивий хлопчик, котрому судилося розбити не одне серце.
Історія про перипетії долі, про вибір та кохання, що розгортається в красивих гірських пейзажах, захоплює та чарує. Ольга Кобилянська - майстриня слова, вміє намалювати картину історії так, щоб неможливо відірватися від читання ні на мить.
Читать далее
14 понравилось
1
1,1K
111289
3 апреля 2020
"Одну, та щиро любити, двох не голубити".
Життя пливе, реалії перетікають і адаптуються, а проблеми лишаються ті ж. Особливо, коли справа стосується кохання. Кохання одного хлопця і двох дівчат.
⠀
Кобилянська, звернувшись до народної пісні "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", виплела з неї дивовижну й поетичну повість, яка буквально дихає колоритом угорського пограниччя. Два села і три долі, які сплітаються у клубок, котрому лише один кінець. Трагічний. І це все на тлі захопливих гірських пейзажів, бурхливої ріки, струнких смерек і червоних, наче кров, маків.
⠀
Повість ніколи не втратить актуальності, бо із покоління в покоління ми будемо наступати на одні ж ті граблі. Інколи навіть танцювати на них.
⠀
До речі, саме ця повість надихнула Марув на "Hellcat story" - чотири кліпи, в яких поступово розвивається вся історія фатального кохання. Подивіться перед прочитанням, прочитайте, а потім передивіться ще раз і здивуєтеся, скільки відсилок вплетено не тільки у відеоряд, а й сам текст пісень. Моє улюблене - "Why am I sad? Why am I so sad?".
⠀
ІМХО, це кристально чиста естетика, це мистецтво. Це те, як варто впливати етномотиви у сучасну музику.
⠀
І так, Кобилянська - це любов. Вона чудово пише, її мова ллється рікою і вражає глибиною.
Читать далее
11 понравилось
0
1,5K