Дебютний роман Ганни Городецької «Інша Марія» — саме те відьомське фентезі, яким воно має бути. Без жодних прикрашань і романтизму, темне, химерне, таємниче.
Сюжет розгортається одночасно в двох лініях, об'єднаних одним персонажем — власне, Марією. Центральна лінія показує Марію нинішню, сповнену усвідомлення своєї могутності, цілеспрямовану, неприступну. Вона чітко йде до своєї мети — Софії Київської, найбільшої святині Києва, яка, звісно ж, обороняється проти її відьомських чар і не пускає до себе. Проте Марія знайде спосіб.
Інша лінія показує іншу Марію, ту, якою вона була раніше та як стала відьмою. Як вона зустріла стару бабу Марію і перейняла від неї силу, хоча й сама про це не просила і навіть не знала, що відбувається. А далі ритуали, трави, містика — усе, як має бути.
Ще один важливий, якщо не центральний персонаж — сам Київ. Не причепурено-солодкий, не магічно-казковий, а саме древній, темний, хтонічний. Той, в якому є міць і пам’ять тисячоліть, де є древнє зло і не менш древнє і могутнє світло. Таким Київ мені завжди відчувався, приємно було повернутися до нього хоча б у книжці. Не менш приємно було «прогулятися» вуличками і впізнавати їх за найменшими натяками обрисів, як людина з короткозорістю здалеку впізнає друзів.
Із мінусів книги хіба певна уривчастість і недомовленість: для мене так і залишилися не до кінця зрозумілими інтриги навколо престола, роль Габріели та певна незв’язність подій. Але залишимо це на шліфування майстерності авторки, загалом книгу було дійсно цікаво читати, аж шкода, що вона така коротка, всього на 1-2 вечори. Приємна мова книги і правильно підібраний настрій оповіді створюють саме ту атмосферу книги, що потрібна для відьомської історії. Сподіваюся, це не остання книга Ганни Городецької Атмосфери додає і візуальне оформлення книги — заставки, номери сторінок, обкладинка.
«Інша Марія» — перша книга у серії кишенькових видань Дому Химер. Тепер чекаємо наступних)
5 понравилось
