Спитайте Мієчку

Що робити сестрам, яким так легко загубитися у власних думках і бажаннях у великому місті? Все наче й добре, але хочеться поставити життя на паузу, хоча б до вересня, та повернутися у місце свого дитинства. Заплетені стіни старого будинку відгороджують від усього світу з його безліччю питань, а бабуся Тея нічого не запитує, зате завжди поруч. Але літо час не спиняє: на порозі будинку з’являються люди з колишнього, теперіш

Рейтинг LiveLib

4,3

373 оценки

5
55%
4
31%
3
10%
2
3%
1
1%

Ваша оценка

Прочитали 396Хотят прочитать 144

Рецензии

Аноним15 августа 2024 г.
Ти це переживав, але це було не з тобою
Коли мені дали почитати цю книжку, сказали, що це дуже літня історія і її потрібно читати саме зараз, щоб не втратити відчуття літнього вайбу. І це справді так. Атмосферність літніх днин в селі передана напрочуд чуттєво. Ти чуєш запах яблук, уявляєш помаранчеві гарбузи складені у купу та цей буйний ріст зелені, яка так і норовить залізти не на свою територію.
Коли в нас виникають труднощі, куди ми прагнемо – назад у дитинство, до батьківської хати. Так і сестри Мієчка, Лієчка та Марта у непевні для себе часи з’явилися у бабусі на порозі. Теодора берегиня цього дому та сімейних традицій. Вона приймає своїх онучок такими як вони є.
Сюжет в книзі і є, і не має одночасно. Для мене це теж був своєрідний плюс. Оповідь складається з окремих історій, але кожна історія як пазл вмонтована одна в одну.
Це все знайоме і не знайоме одночасно. Наче ти в такій хаті теж міг би жити, але ні, в тебе не так заросло подвір’я, не тераса, а веранда або навіть літня кухня. Близько, але не так.
Настрій був переданий просто на тисячу відсотків. Ти занурюєшся і читаєш. Ти можеш зупинись і настрій залишиться з тобою. Що як на мене дуже кульгає, то це діалоги. Вони розпливчаті і не завжди розумієш, що до чого.
Автор у книзі як кажуть навела туману, але закінчилось літо і історія закінчилась буденними справами. Все стало на свої місця і проблеми розрулилися. Як і буває в житті. Щодо книжки, коли настрій розвіявся, то сюжет вже здається не таким привабливим і трохи дивним.
До речі, що це суто літня книжка, я не згодна. В літо хочеться повернутися завжди, коли стоїть осіння негода, морозна зима або вітряна весна. Ти чекаєш літа і можеш відчути його, читаючи Мієчку.
Читать далее
29
331
Аноним19 ноября 2021 г.
Непопулярна думка
Неочікувано погано - бо стільки позитивних відгуків звідусіль. Приторно солодко, ніби шоколадний торт шоколадом политий, настільки, що відчувається штучність.
Буває, що книга мені не подобається - але я розумію, що просто не попала в настрій чи в період життя. Тут ситуація інша - я просто не уявляю кому можна її порекомендувати. І от точно не підліткам чи молодим жінкам.
Історія про дочок, внучок - які їдуть на літо до баці, щоб перезагрузитись і забути про проблеми хоч на певний час. Сюжету як такого нема - буденні дії та думки. Історія, як виглядає, мала бути про сестринство, але все крутиться кругом чоловіків настільки, що аж нестерпно. Героїні настільки невиразні і пласкі, що просто плутаєшся хто є хто. І всі їхні проблеми зводяться до двох - чоловіки і материнство. Чим вони захоплюються, як живуть і ростуть - цього нема, зате є вічні думки про таких же плоских чоловіків і дюжину дітей.
Ах…діти, ця пропаганда радості материнства, що діти - найважливіші, всі хочуть дітей, чужих дітей не буває. Чому Марта, яка взагалі не рада бути вагітною і тільки хоче позбутися цього грузу, не думає про аборт? Чому немає жодної персонажки, яка не хоче дійтей? Це змалювання фентезі світу, а не реальності. Оця дітоцентричність на кого розрахована? Гірше ніж “жіночі романи” про герцога і рабиню може бути тільки воспівання дітонародження в усьому тексті.
Расизм так зовсім здивував - безліч повторень “А діти точно не від чорного?” Або “Ой коли ж в нього очі відкриються - а то як котя сліпе(батько дитини японець)”. Ну от навіщо це було? Сюжет не рухало - а тільки викликало фейспалм.
Також розчаровує, коли подають лінію стосунків Мієчки з Устимом як “правильну” любов. Про Стокгольмський синдром чули? Маніпуляція, байдужість і в загальному поведінка героя романтизуються, бо це бачте качелі емоційні, а значить любов. А інший мужчина(Давид? Демян? ) - спокійний, люблячий, який “акуратно складає шкарпетки” - фе.
Підсумовуючи скажу - читайте хороші книжки і відфільтровуйте все, що не варте уваги
Читать далее
11
1,2K
Аноним28 марта 2021 г.
Для тих хто в пошуку
Цю книгу треба читати літом, сидячи на веранді, та тримаючи чашку кави в руках. Вона просто чудова, історії жінок вплетені в історію тепла та затишку.
Чесно, це вперше коли мені настільки легко було щось читати. В кінці аж захотілось також мати велику сім’ю, будинок та сад.
Справді рекомендую
10
1,1K

Все рецензии

Цитаты

Аноним6 ноября 2021 г.
— Ой, та що там я? — казала бабуся, як прийнято було казати старим людям, які любили наголошувати, що на мене кави не варіть, бо, може, я до обіду умру.
7
565
Аноним6 ноября 2021 г.
Багато ще де є будинки, а такого, де збираються всі, більше немає.
7
318
Аноним21 апреля 2021 г.
Життя не завжди можна жити, часом треба від нього сховатись.
6
189