13 новел

Це одна з найхимерніших книжок, що вам будь-коли доводилося читати, - навіть якщо ви давній і відданий шанувальник Кафки й Кортасара. Куди зник професор, якому зраджує дружина, чи може вбити гра в шахи, чому крилаті дівчата бувають небезпечними і як можна звільнитися з пастки часу, беручи шлюб зі Святою Одилією? Складайте пазл і спробуйте не втратити зв'язок із реальністю, блукаючи задзеркаллям Юркі Вайнонена. Бо воно так просто не відпускає.

Рейтинг LiveLib

4,0

46 оценок

5
33%
4
50%
3
15%
2
0%
1
2%

Ваша оценка

Прочитали 51Хотят прочитать 22

Рецензии

Plonochka12 августа 2017 г.
Звичайний світ, де можливо неможливе
Збірки оповідань маю звичку часто читати "навмання" - тобто не з початку, а де відкриється. Тому першою із "13 новел" прочитала оповідання "Бідака", і саме воно мені сподобалось найбільше...
Але й усю книжку до решти дочитала з однаковим захопленням - дуже хороший ретельний переклад, який прекрасно передає усі метафори автора (а вони відіграють дуже важливу роль в кожній новелі).
Маю неабияку любов до скандинавської літератури, тож саме через неї книжка і з'явилась у моїй бібліотеці, як тільки вийшла друком. Однак впізнати, до якої саме країни походження належить це письмо, як на мене, абсолютно неможливо, якби не ім'я Юркі Вайнонена на обкладинці. Справа в тому, що ні імена героїв, ні описані місцевості неможливо просто так взяти і ідентифікувати. Мабуть, автор запрошує читачів стати співавторами своїх новел і звертається таким чином до їхньої фантазії, розбурхує її і провокує.
Переконана, в уяві кожної людини описані події - дивні та химерні - відбуватимуться у різних місцях і за різних обставин.
Кожне оповідання майстерно зберігає інтригу до кінця, та, власне, і не кожне оповідання обіцяє вам логічне закінчення...
Читать далее
10
481
Dante_Sinner5 августа 2016 г.
Якось я спробував почитати щось із малої прози великого шутніка Франца Кафки, і... не зміг. Тобто, прочитати я зміг, а от усвідомити прочитане не дуже. Якщо у вас були подібні метаморфози з інтровертом Кафкою, але ви не хотіли б лишитися осторонь його "світів" і таки усвідомити прочитане, можете почати заглиблення в куку-літературу, тобто "модернізм", з маловідомого в Україні фінського фантазьора Юркі Вайнонена і його "13-и новел"..
Як правдиво обіцяє Видавництво "КОМОРА", що дбайливо і дуже якісно видало переклад українською, Вайнонен, не мало не багато, - "фінський Кафка"! При чому, в кращому розумінні цього словосполучення. Витончено, іронічно, місцями трагічно, але частіше стильно, ніж дивно. Я б сказав, такий собі Кафка-ультралайт. Більшість новел не мають достатньої глибини, але це компенсується в мові, тобто в словосполучення і метафорах. За що окремо слід подякувати Юрію Зубу, який дбайливо переклав ці фантазії з фінської на українську, від чого Юркі і його новели тільки виграли.
З "13-и новел" особисто мене найбільше вперли: "Мисливець", "Майор", "Кішка" і "Бідака". Гарно.
Читать далее
10
337
EvgeniyaPreor27 марта 2017 г.
Чудова книга! Було цікаво читати, загадковий сюжет, котрий не дає відірватися від читання. Взагалі цю книгу було цікаво читати саме українською мовою! Варто відзначити чудовий переклад, який повністю відтворив емоції та світ, що намагався передати автор. Читати оповідання було одна насолода, місцями було трагічно, іронічно, навіть дивно, хоча відчувався певний стиль, у метафорах.
Цю книгу після читання хочеться перечитувувати знову і знову.
2
261

Все рецензии

Цитаты

Dante_Sinner5 августа 2016 г.
Мене захистить ліс. Дерева засиплють мене листям. Хвоїни колотимуть мене, кореневища чіплятимуться за ноги й роздряпають коліна. Дощі розчинять мене і заглиблять у землю, поки я не перетворюся на піщинку або грудку землі. Там, глибоко в нутрощах землі, я ширятиму, мов на крилах, із розплющеними очима й чутиму, як дихає гора. Коли я повернуся в цей світ, каміння й скелі розпанахають мені ступні й бризнуть на мене дощем, і я стану Магом водоспаду й Принцом водяної пари. Я мешкатиму в печерах, їстиму ягоди й гриби. Град наб'є ґудзі на тілі, я перетворюся на камінь чи пеньок, який сочиться смолою, на дерево й травинку, на зарошене блискотливе павутиння. Я буду скрізь.
"Майор"
Читать далее
1
117
Plonochka17 июня 2016 г.
Найперше ми почули голос. Він долинув, перекриваючи тріщання колод і гудіння полум'я. Крик нагадував виття катованої тварини. Незабаром наші очі розгледіли самотню постать, яка стояла поруч із руйновищем, окреслюючись на тлі темних дерев. Вона оповилася клуботливим, завихреним димом, і ми сумнівалися, що саме побачили. Це що, вона здіймає руки до збагрянілого від полум'я неба? Коли дим на мить розвіявся, ми зрозуміли, що бачимо охоплену полум'ям людину, людський смолоскип, який поринув униз із пагорба.
"Бідака"
Читать далее
1
94
Plonochka17 июня 2016 г.
Смерть Тару́ зміцнила Отона в рішенні виїхати з острова. Він зрозумів, наскільки жалюгідним є життя в санаторії. Зрозумів, що зациклився на собі, вріс у самого себе, немов зів'ялий листок. Лікування теж було чистісіньким марнуванням часу. Настала пора розпрощатися з цією кімнатою-норою, із її заплямленою стелею й покорченими стінами.
"Санаторій"
1
35