
Ваша оценкаЦитаты
Dante_Sinner5 августа 2016 г.Читать далееМене захистить ліс. Дерева засиплють мене листям. Хвоїни колотимуть мене, кореневища чіплятимуться за ноги й роздряпають коліна. Дощі розчинять мене і заглиблять у землю, поки я не перетворюся на піщинку або грудку землі. Там, глибоко в нутрощах землі, я ширятиму, мов на крилах, із розплющеними очима й чутиму, як дихає гора. Коли я повернуся в цей світ, каміння й скелі розпанахають мені ступні й бризнуть на мене дощем, і я стану Магом водоспаду й Принцом водяної пари. Я мешкатиму в печерах, їстиму ягоди й гриби. Град наб'є ґудзі на тілі, я перетворюся на камінь чи пеньок, який сочиться смолою, на дерево й травинку, на зарошене блискотливе павутиння. Я буду скрізь.
"Майор"
1117
Plonochka17 июня 2016 г.Читать далееНайперше ми почули голос. Він долинув, перекриваючи тріщання колод і гудіння полум'я. Крик нагадував виття катованої тварини. Незабаром наші очі розгледіли самотню постать, яка стояла поруч із руйновищем, окреслюючись на тлі темних дерев. Вона оповилася клуботливим, завихреним димом, і ми сумнівалися, що саме побачили. Це що, вона здіймає руки до збагрянілого від полум'я неба? Коли дим на мить розвіявся, ми зрозуміли, що бачимо охоплену полум'ям людину, людський смолоскип, який поринув униз із пагорба.
"Бідака"
194
Plonochka17 июня 2016 г.Смерть Тару́ зміцнила Отона в рішенні виїхати з острова. Він зрозумів, наскільки жалюгідним є життя в санаторії. Зрозумів, що зациклився на собі, вріс у самого себе, немов зів'ялий листок. Лікування теж було чистісіньким марнуванням часу. Настала пора розпрощатися з цією кімнатою-норою, із її заплямленою стелею й покорченими стінами.
"Санаторій"
135