Украинская классическая драматургия

Бiдность i багатство — єсть то Божа воля;
З милим їх дiлити — єсть щаслива доля.

Но обходи людские тропы, дочка!
По ним не воля ходит – там печаль
Несет свой груз. Ты обходи их, дочка!
Раз только ступишь – и пропала воля!

Стара верба, смутна береза навіть
у златоглави й кармазини вбрались
на свято осені. А тільки ти
жебрацькі шмати скинути не хочеш,
бо ти забула, що ніяка туга
краси перемагати не повинна.

Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті.

Давня казка

Коли хочеш буть щасливим,
То на бога полагайся;
Перенось все терпеливо
I на бiдних оглядайся.

Тілько великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким грішникам такого задають бешкету, що і старикам невпам'ятку

Самій не довго збитися з путі,
Та трудно з неї збитись у гурті.

Мій шлях

...так буває, що одну нібито любить, а о другій думає.

...

...

Так, я вільний, маю бистрі
Вільні думи-чарівниці,
Що для них нема на світі
Ні застави, ні границі.

Давня казка