Украинская классическая драматургия

Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м'ягкой булки, неправдою нажитої.

Німого в лісі в нас нема нічого.

Лісова пісня

Ні! я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.

Кохання - як вода - плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Де пал - воно кипить, а стріне холод -
стає мов камінь.

А пан, которий жениться на простiй дiвцi, чи буде її вiрно любити? Чи буде їй щирим другом до смертi? Йому в головi i буде все роїтися, що вiн її виручив iз бiдностi, вивiв в люди i що вона йому не рiвня; буде на неї дивитися з презирством i обходитися з неповагою, i у пана така жiнка буде гiрше наймички… буде крепачкою.

Правда, замуж вийти — не дощову годину пересидiти...

Чи стоїть же жiнка, хоч би вона була дочка нiмецького цезаря, чи стоїть вона такого дорогого добра, як чоловiчий розум?

Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.

...нiхто не вiда, хто як обiда.

Бiдность i багатство — єсть то Божа воля;
З милим їх дiлити — єсть щаслива доля.

Но обходи людские тропы, дочка!
По ним не воля ходит – там печаль
Несет свой груз. Ты обходи их, дочка!
Раз только ступишь – и пропала воля!

Стара верба, смутна береза навіть
у златоглави й кармазини вбрались
на свято осені. А тільки ти
жебрацькі шмати скинути не хочеш,
бо ти забула, що ніяка туга
краси перемагати не повинна.

Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті.

Давня казка

Коли хочеш буть щасливим,
То на бога полагайся;
Перенось все терпеливо
I на бiдних оглядайся.

Тілько великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким грішникам такого задають бешкету, що і старикам невпам'ятку

Самій не довго збитися з путі,
Та трудно з неї збитись у гурті.

Мій шлях

...так буває, що одну нібито любить, а о другій думає.

...

...

Так, я вільний, маю бистрі
Вільні думи-чарівниці,
Що для них нема на світі
Ні застави, ні границі.

Давня казка