Крук

Захищене від світу стародавньою кріпосною стіною, існує місто, повите загадками: механізми тут працюють за городян, аристократи приховують обличчя поза масками, можновладці сидять у лабіринтах похмурого Муніципалітету, а у центральному парку попри всі канони ростуть до самого неба химерні сходи. Пол Крук, син заможнього фабриканта, повертається зі столиці до рідного міста через надзвичайну новину: за дивних обставин його батько зник безвісті. Пол успадковує родинний маєток, фабрику і приголомшл...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,2

3 оценки

5
33%
4
67%
3
0%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 3Хотят прочитать 5

Рецензии

Аноним30 марта 2018 г.
Із сучасною українською літературою читання — це завжди рулетка, ніколи не знаєш, пощастить тобі чи навпаки. Українське сучасне фентезі — тим паче, звірятко непевне і таємниче, воно ніби є, але мало хто з ним зустрічався і тим паче може сказати щось конкретне і схвальне. "Крука" Павла Дерев'янка мені порадили досить давно, вже навіть не пригадую, з якого приводу, і ось нарешті його час настав. Як результат — хороше фентезі, не без вад, але цікаве.
Головний герой — Пол Крук, котрому на початку книги заледве виповнилося 20, і ось він повертається до рідного міста зі столиці, де прожив майже все життя, бо його батько зник. Із батьком у нього дивні і відчужені стосунки, тож Пол не надто сумує, а от місто його зацікавлює. Тут дивна суміш стімпанку і класичної доби, повно роботів і аристократів, дивних винаходів і, здається, магії. А ще посеред всього цього стоять таємничі Сходи-в-Небо, котрі ведуть невідомо куди.
Сюжет довгий і трохи заплутаний. Тут і заколоти з революціями, і містика та могутні боги, і інші виміри, і матриця, і копання в собі, і ще багато-багато всього. Герої розвиваються і змінюються, книга велика, а вони не залишаються картонними, і це тішить. Розповідь дещо затягнута, як на мене, місцями її можна було б вкоротити, хороший редактор з цим легко впорався би. Часом відчуваються нюанси з класики, як от Пол часто дуже схожий на Роланда з Гілеада))
І поміж того всього, тут звучать, ненав'язливо так, запитання, хто ми і що ми, чи керуємо ми власним життям, що для нас діти і відповідальність, що таке любов і провина, і навіть — а як часто ми забуваємо, що з-поміж А і Б можна вибрати В, котрого немає в задачі, але ніхто ж не забороняв? Вихід часто під носом і настільки очевидний, що перестаєш його помічати.
Загалом, якщо вам хочеться українського фентезі, стімпанку, пригод і все це трохи з філософією — спробуйте. Книга цікава і самобутня.
Читать далее
13
332
Аноним22 мая 2014 г.
...Над новонародженим немовлям схиляється обличчя в масці ворона, але відгортається вже через мить...
Мені важко сприймати роман окремо від ситуації в моїй країні, хоч він і був написаний раніше. Цікаво, чи передбачав автор у нашій реальності революцію і такий собі Розлом? Дуже вчасно було читати "Крука" саме зараз, бо буремні події роману тісно переплітаються з буремними подіями навколо. А ще "Крук" дуже сподобався за наступне:
Становлення героя на протязі розповіді. Вперше ми зустрічаємо Пола юнаком тільки-но після закінчення навчання - і побачимо, як буде змінюватись його світогляд. Так, Пол - не супермен з надздібностями і не взірець досконалості, і, що найприємніше, таким і не стане.
Багатожанровість. Роман заявлено як дистопію, проте в ньому знаходимо і стимпанк, і пригоди в диких джунглях, і постапокаліпсис.
"Смачні" паралелі з літературою (цитування Едгара По, горбань в соборі, дівчинка з сірниками...) та історією нашого світу. Дуже цікаво їх помічати - і ще цікавіше, скільки я не помітила.
Кінцівка! Дуже правильна, хоч я і сподівалась, що для головного героя все скінчиться або набуттям особистого щастя, або отриманням влади над містом, або... Останню главу читала в транспорті, не відриваючись, ледь не проїхала свою зупинку. Найкраща книга - та, яку не можеш залишити до останньої сторінки.
... Стомлений, посивілий від негод чоловік схиляється над шкатулкою і зачаровано дивиться всередину. Диво, яке постає перед його очима, варте всього, що довелось йому пережити.
Читать далее
8
147