Рецензия на книгу

• 

  Аноним30 марта 2018 г.

  Із сучасною українською літературою читання — це завжди рулетка, ніколи не знаєш, пощастить тобі чи навпаки. Українське сучасне фентезі — тим паче, звірятко непевне і таємниче, воно ніби є, але мало хто з ним зустрічався і тим паче може сказати щось конкретне і схвальне. "Крука" Павла Дерев'янка мені порадили досить давно, вже навіть не пригадую, з якого приводу, і ось нарешті його час настав. Як результат — хороше фентезі, не без вад, але цікаве.

  Головний герой — Пол Крук, котрому на початку книги заледве виповнилося 20, і ось він повертається до рідного міста зі столиці, де прожив майже все життя, бо його батько зник. Із батьком у нього дивні і відчужені стосунки, тож Пол не надто сумує, а от місто його зацікавлює. Тут дивна суміш стімпанку і класичної доби, повно роботів і аристократів, дивних винаходів і, здається, магії. А ще посеред всього цього стоять таємничі Сходи-в-Небо, котрі ведуть невідомо куди.

  Сюжет довгий і трохи заплутаний. Тут і заколоти з революціями, і містика та могутні боги, і інші виміри, і матриця, і копання в собі, і ще багато-багато всього. Герої розвиваються і змінюються, книга велика, а вони не залишаються картонними, і це тішить. Розповідь дещо затягнута, як на мене, місцями її можна було б вкоротити, хороший редактор з цим легко впорався би. Часом відчуваються нюанси з класики, як от Пол часто дуже схожий на Роланда з Гілеада))

  І поміж того всього, тут звучать, ненав'язливо так, запитання, хто ми і що ми, чи керуємо ми власним життям, що для нас діти і відповідальність, що таке любов і провина, і навіть — а як часто ми забуваємо, що з-поміж А і Б можна вибрати В, котрого немає в задачі, але ніхто ж не забороняв? Вихід часто під носом і настільки очевидний, що перестаєш його помічати.

  Загалом, якщо вам хочеться українського фентезі, стімпанку, пригод і все це трохи з філософією — спробуйте. Книга цікава і самобутня.

  13

  332