Ein plötzlicher Todesfall

Як це жахливо, коли твоє серце крають крихітні привиди наших живих дітей, що невпинно дорослішають. Діти ніколи не знають, та й, певно, не хотіли б знати, що процес дорослішання постійно пов'язаний з гіркими втратами.

Їй було набагато цікавіше, коли Шерлі перераховує недоліки Саманти, ніж, коли вихваляє Майлзові чесноти.

Їхній змовницькій спільноті додавало перчику взаємне відчуття вищості, адже кожна в глибині душі жаліла іншу за невдалий вибір чоловіка.

Рут воліла б дізнатися більше, але вони обидві цінували одна в одній делікатну стриманість. Вони з гордістю представляли світові лише причепурену поверхню власного життя.

Вона ніяк не могла стриматися від манії ховати в свої кишені речі, що належали тим людям, які їй подобалися.

Роки досвіду навчили її не опиратися Коліну, коли він щойно чимось запалився, бо інакше це тільки посилить його рішучість іти напролом.

Колін мав звичку виносити огульні судження на основі першого враження. Він, здається, ніколи не міг збагнути безмірну мінливість людської натури, як не міг усвідомити того, що за будь-якою непоказною зовнішністю можуть бути приховані унікальні й не приборкані внутрішні світи, як і в нього самого.

Парміндер була одружена з найрозкішнішим чоловіком у Пеґфорді — Вікрамом, високим і елегантним, з орлиним носом, густими чорними віями й лінивою всерозуміючою посмішкою.

Через пару, що підіймалася від тарілок з супом, навіть широке і розчервоніле обличчя Говарда здавалося у напівтемряві якимось потойбічним. Майже осушивши чималий келих з вином, Саманта уявила, як кумедно було б, якби Говард оголосив, що вони зараз проведуть спіритичний сеанс.

У кожному разі, це дратувало Шерлі, а отже, приносило неабияку втіху Саманті.