Кав’ярня на розі

Але ж у коханні бути разом не завжди означає фізичну присутність поряд. Важливим є усвідомлення того, що ви разом...

Коли поезія здається чимсь незбагненним і ти дивуєшся їй, тоді, мабуть, вона справжня... У справжній поезії немає місця для брехні та фальші. Інакше вона не вразить, не торкнеться душі.

Справжнє мистецтво творять не для теоретиків, які здебільшого й вважаються його знавцями, а для людей, які його потребують. А це може бути й звичайний учитель, і столяр чи домогосподарка...

Бо з людей рідко хто добре нарадить. Усі байдужі або тішаться чужій біді.

Можливо, найбільша біда в тому, що нам буває важко у чомусь себе переконати. Це потрібно вміти.

Зазвичай, люди рідко коли вміють щиро дивуватися. Вони до всього звикли, їх нічим не проймеш та не вразиш...

Справді, парадоксально - багато вартісного й цікавого кудись раптом зникає, а посередність та тривіальність тріумфують, розігріваючи й плекаючи ниці інстинкти! Коли те, чого й близько не можна пускати до літератури, раптом бере гору...

Почуття обов'язку - це добре, але іноді воно обмежує й перетворює тебе на невільницю, неспроможні відкритися й частина будуватися.

Цілий світ, у кожного власний, особливий, складний, світло-темний і кольоровий водночас, сповнений своїх таємниць.

Батьки часто вважають дітей своїм продовженням, хочуть виправити за допомогою них власні помилки, виконати свої бажання, зробити те, чого не встигли чи не спромоглися. Відтак не надто допитуються, чи їхнім дітям це насправді потрібно, чи матимуть вони від того хоча б найменшу радість.

Ніщо так не єднає закоханих, як дощ. І найкраще у такий дощ п'ється вино!..

А поети не бувають невдахами. Вони бувають лише невизнаними.

Найчастіше саме брехня робить людину щасливою.

... Якщо цю книгу поцупили лище для того. щоб прочитати, це навіть заслуговує на повагу. Книжки ж створені для того, щоб їх читали, а не для того, щоби припадати пилюкою на полицях. Крім того, мені ще ніколи не траплялися крадії книжок. Я вважав, що таких злодіїв не існує... Це навіть цікаво...

Аби щось відновити, а надто дружбу, треба немало часу... Іноді люди настільки віддаляються одне від одного, що їм уже неможливо зблизитися знову. І з тим нічого не вдієш.

Кожну книжку, яку, незважаючи на її зміст, хоч раз прочитали, якою захоплювалися, а значить - відчували в такій літературі потребу, варто зберегти. Хоча б для історії. Це навіть дуже важливо!

Незбагненне й нерозгадане ніколи не стане цілком рідним.

... іноді люди полюбляють створювати собі якісь перешкоди...

Невже можна бути по-справжньому відповідальним за чиїсь мрії, навіть якщо ти погодився їх утілити?

... іноді несповнені мрії дають нам більше щастя, аніж ті, що втілюються в дійсність.