Оксана Сайко - Кав’ярня на розі
18+
User AvatarВаша оценка
4,2
(185)

Кав’ярня на розі

Отзывы о книге Кав’ярня на розі: Оксана Сайко

  • Аватар пользователя
    Marmosik
    30 июля 2015

    Не розумію чому деякі читачі вирішили, що події цієї книжки відбуваються у Львові. Невже тому що місто пахне кавою і дощами. Як на мене багато містечок Львівщини пахнуть кавою і дощами. Для мене однозначно пахнуть кавою і Чернівці. В одному місці героїня перераховує декілька видавництв міста, їх лише декілька. А у Львові їх чимало, і вони більш масштабні, ніж просто видавництво релігіїних книжок. Тому для мене це просто невеличке місто Західної України, в якому часто йдуть дощі, в якому цікаві люди гуляють бруківкою під парасолями, в якому можна зайти до кав'ярні і вас пригостять дуже смачною кавою по турецькі, й нагодують юшкою, якщо ви будете голодні. Книжка читається швидко й легко, не переобтяжена діалектичними словами. Сюжет мені сподобався: в чому сенс нашого життя, чому потрібно йти за власною мрією, а не втілювати нездійсненні мрії батьків, і що було б якби ми поступили інакше. Як правильно сказав один з героїв, іноді краще щоб мрія так і залишалась мрією. Дуже б хотіла попортатися на полицях колекціонера. Думаю там можна було б знайти багато авторів, які нараз забуті, але яких би почитала з задоволенням. Часи йдуть, змінюється мода, реалії, ідеологія, світовідчуття. І те що колись було цікавим, відходить на другий план, а через деякий час може знову стати популярним, як захоплення античністю. Навіть ті книги які вважаються не цікавими, можливо несуть в собі якусь крупицю інформації про той час коли вони були написані, а можливо лише одне речення з них змінило чиїсь життя, стало відправною точкою в пошуку себе. Маю надію, що всі герої знайдуть своє щастя, що столяр з пралею таки найдуть потрібні слова, Нелька з вчителем подарують братика чи сестричку Юрчику. Невдаха поет отримає визнання. Роман та Арсен теж віднайдуть своє щастя, їм же близько 40 років. Мрії Лідки теж збудуться, і тато не буде довго на неї ображатися, за нездійснену його мрію. І перше Лідчине кохання не принесе її великих розчарувань. А в кав'ярні як завжди буде тепло й затишно, і будже пахнути кавою по турецьки.

    Русский вариант

    Дальше...

    Не понимаю почему многие читатели решили, что действие этой книги происходит во Львове. Неужели только потому, что город пахнет кофе и дождями. Как на меня много городков Львовщины пахнут кофе и дождями. Для меня кофе пахнут также Черновцы. В одном месте книги героиня перечисляет издательства городка, их всего несколько. Во Львове их больше, и они более значимые и большие, чем просто издательство религиозных книг. Поэтому для меня это просто небольшой городок Западной Украины, в котором часто идут дожди, в котором интересные люди гуляют брусчаткою под зонтиками, в котором можно зайти в кафе и вас угостят очень вкусным кофе по турецки, и накормят юшкой, если вы голодны. Книжка читается легко и быстро, не обременена диалектическими словами. Сюжет мне понравился: в чем сенс нашей жизни, почему нужно идти за своей мечтой, а не воплощать не исполненные мечты родителей, и что было бы если бы мы поступили иначе. Как правильно сказал один из героев, иногда лучше чтобы мечта так и оставалась мечтой. Очень бы хотела порыться на полках коллекционера. Думаю там можно было бы найти многих авторов, которые сейчас забыты, но которых бы прочла с удовольствием. Времена идут, меняется мода, реалии, идеологии, мировосприятие. И то что когда было интересным, отходит на второй план, а через какое-то время снова может стать популярным, як увлечение античностью. Даже те книги которые считаются не интересными, могут нести в себе крупицу информации о том времени, в котором были написаны, а возможно только одно предложение из них изменило чью то жизнь, стало отправной точкой в поиске себя. Надеюсь, что все герои будут счастливы, столяр и прачка таки найдут нужные слова, Нелька с учителем подарят братика или сестричку Юрчику. Неудачник поэт получит заслуженное признание. Роман и Арсен тоже найдут свое счастье, им же только близко 40. Мечты Лидки тоже исполнятся, и папа не будет долго на нее обижаться за не исполненную свою мечту. И первая Лидкина любовь не принесет ей больших разочарований. А в кофейне как всегда будет тепло и уютно, и будет пахнуть кофе по турецки.

    Читать далее
    like21 понравилось
    516
  • Аватар пользователя
    Averli
    25 июля 2016

    Такая маленькая небольшая история, но такая приятная. Вот ее и надо было добавить в серию книг «Теплі історії», ведь по написания она действительно очень милая, а легкая любовная тайна и описания Львова добавляют небольшого приятного колорита, но самое главное, что Львов у меня всегда ассоциировался с кофе и я действительно почувствовала вкус этого напитка, просто прочитав книгу.

    Я всегда мечтала попасть во Львов и благодаря Оксане Сайко немного перенеслась в город, почувствовала всю загадочность, весь колорит и немного странных людей. Главную героиню я полюбила с самого начала. Она прекрасно дополняет всю эту историю, и ты просто не можешь стоять в стороне и переживать за нее и ее отношения с тем милым мальчиков. А вся эта небольшая загадка любовная. Странный поэт. Коллекционер книг. Все эти персонажи так прекрасно дополняют друг друга и не надо было писать тысячу страниц.

    Хотя мне действительно не хватило истории, просто влюбилась в книгу и все. Мне бы хотелось, чтобы историю о Львове, кофе и любви продолжалась вечно. Все таки, как девушке, мне очень любопытно чем закончились отношения главной героини в конце. У автора довольно хорошо получилось воссоздать настоящих персонажей, не переступая границы с фантазией. Буду и дальше читать ее небольшие романы.

    Читать далее
    like16 понравилось
    568
  • Аватар пользователя
    SaganFra
    14 июня 2015

    «Кав’ярня на розі» невеличка повість від тернополянки Оксани Сайко буде цікавою не тільки підліткам, як це заявлено в анотації, а і дорослим. Сама атмосфера, сам антураж – бруковані вулички старого міста, кава і книги – все, що мені до вподоби.

    В невідомому місті, але чомусь видається мені, що то все ж таки Львів, є чудова затишна кав’ярня. В неї стікаються найрізноманітніші люди. Кожний з них доволі таки унікальна персона. Серед них і поет-невдаха, і вибагливий робітник якоїсь державної установи, і вчитель музики і просто випадкові перехожі. Щоб працювати в такій кав’ярні необхідно бути не тільки вправною кельнеркою, але й вміти лікувати душевні рани, просто бути добрим психологом. Адже кожний відвідувач приносить з собою свій смуток і свої радості до кав’ярні, щедро ділиться ними з Лідкою - кельнеркою. Тут пахне кавою, ведуться напівголосні розмови, зав’язується дружба та спалахує кохання.

    Одного разу до кав’ярні заходить незнайомець. Вся його персона сповнена таємниці. Він увесь суцільна таємниця. І захоплення у нього дивне – колекціонувати забуті нечитані книжки. Він заходить до кав’ярні, струшує дощові краплі, замовляє горнятко кави і знайомиться з Лідою. І варто їй на одну лиш мить відвернутися і її книги вже в неї нема. Таким чином книжка Ліди опиняється в колекції Арсена. Дівчина прагне збагнути мету такого захоплення. Але хіба можливо раціонально пояснити мету колекціонування не важливо чого, нехай і книг? Поступово Ліда проникає в таке замкнуте з певних причин життя Арсена і в той же час відкриває своє покликання – бути поряд з книгами, працювати з ними. Адже батько Ліди бачив її економістом, а вона інертно погоджувалася здійснити батькову мрію. Але намагалася знайти себе і от знайшла….

    Читать далее
    like15 понравилось
    133
  • Аватар пользователя
    kris_terra
    15 декабря 2013

    Я очень долго не могла добраться к рецензии на эту книгу. Своеобразный рассказ, который я бы отнесла к детским. Я считаю, что его следует отнести к категории, которую читают в 12-13 лет. Но так уж вышло, что я его прочитала, не в столь юном возрасте. Что ж есть приятные моменты, приятно осознавать, что есть такая литература - это раз, некоторые украинские слова я ни разу в жизни не слышала. К примеру, "горнятко кави", "лада" и другие. Запомнился момент как девочка сказала: "на злодію і шапка горить". В общем книга поучительная, но вот концовка совсем там не детская. Я бы сказала даже слишком жизненная и неожиданная. Отдельно, хочу сказать по поводу издательства, изумительное! Приятно в руках держать. И отдельное спасибо Dante_Sinner , он мне дал ее почитать.

    Читать далее
    like15 понравилось
    98
  • Аватар пользователя
    arirany
    19 октября 2013

    "Кав'ярню на розі" я придбала на цьогорічному форумі видавців, будучи просто не в змозі відійти від стенду Видавництва Старого Лева. Чудова картина Сергія Цемрюка із моєї улюбленої серії "Старе місто" одразу привернула мою увагу - та і як не купити книжку, дії якої розвиваються у рідному місті? Щоправда, описів львівських вуличок я там практично не знайшла, зате знайшла дуже милу і "теплу" історію про справжніх поціновувачів книжок. Після прочитання залишилися тільки позитивні емоції та стан радісного спокою.

    Читать далее
    like15 понравилось
    93
  • Аватар пользователя
    Nina_M
    8 февраля 2016

    Різні люди приходять щодня до кав’ярні в провінційному західноукраїнському містечку. Праля і столяр, учитель музики й голомозий чоловік, який реалізує тут своє бажання бути начальником. У центрі оповіді – молоденька кельнерка Лідка, що тільки шукає свою життєву стежину. Вона вагається, яку професію їй обрати, як допомогти людям, невпевненість яких вона щодня спостерігає у дядьковій кав’ярні. Як і всі молоді, вона прагне до ідеалу, намагається боротися зі світовою несправедливістю, відчуває душевний неспокій. Зустріч із Арсеном, дивакуватим колекціонером забутих книжок, відкриває перед нею дивовижний світ книжок. Книжок, які не відпускають, стають знаковими,примушують переживати. Повість написана соковитою українською мовою, смак якої – безперечна перевага книги. Натомість кавового аромату й забутих книжок, як на мене, замало.

    Для тех, кто читает на русском

    Дальше...

    Разные люди приходят ежедневно в кафе в провинциальном западноукраинском городке. Прачка и столяр, учитель музыки и лысый мужчина, который реализует здесь свое желание быть начальником. В центре повествования - молоденькая официантка Лидка, которая только ищет свою жизненную тропу. Она колеблется, какую профессию ей выбрать, как помочь людям, неуверенность которых она ежедневно наблюдает в дяде кафе. Как и все молодые, она стремится к идеалу, пытается бороться с мировым несправедливостью, чувствует душевное беспокойство. Встреча с Арсеном, странным коллекционером забытых книг, открывает перед ней удивительный мир книг. Книг, которые не отпускают, становятся знаковыми, заставляют переживать. Повесть написана сочным украинским языком, вкус которого - несомненное преимущество книги. Зато аромата кофе и забытых книг, по-моему, мало.

    Читать далее
    like14 понравилось
    359
  • Аватар пользователя
    Melrin
    6 декабря 2016

    Я не дуже багато читаю підліткової літератури, але для цієї книжки я зробила виняток. Книжка яка пахне дощом та кавою не може бути поганою. І незважаючи на її наївність ті дитинство, вона дуже мила, тепла та затишна. Працюючи в кав'ярні Лідка мимо воля спостерігає людські долі, які бувають дуже різні і не менш цікаві ніж книжки. І поки вона весь час вирішує, як допомогти Арсену, розуміє що сама закохалась. Одного я не могла збагнути весь час, а де написано, що кав'ярня знаходиться во Львові? Вона знаходиться в будь якому затишному местечку Західної України, де без горнятка кави не проходить жодна зустріч або посиденьки. До речі, про те що місто обласного типу вказує лише те що Лідка готується до вступу у вуз, але мені хотілось би вважати, що це маленьке містечко районного типу, де кожна людина знає все про іншу і легко можливо знайти друг друга.

    Версия на русском языке....

    Я не очень много читаю подростковой литературы, но для этой книги я сделала исключение. Книга которая пахнет дощом и кофе не может быть плохой. И несмотря на ее наивность те детство, она очень милая, теплая и уютная. Работая в кафе Лидка мимо воля наблюдает человеческие судьбы, которые бывают очень разные и не менее интересные чем книги. И пока она все время решает, как помочь Арсену, понимает что сама влюбилась. Одного я не могла понять все время, а где написано, что кофейня находится во Львове? Она находится в любом укромном местечке Западной Украине, где без чашки кофе не проходит ни одна встреча или посиделки. Кстати, о том, что город областного типа указывает лишь на то Лидка готовится к поступлению в вуз, но мне хотелось бы считать, что это маленький городок районного типа, где каждый человек знает все о другую и легко можно найти друг друга.

    Читать далее
    like12 понравилось
    500
  • Аватар пользователя
    svitlanka
    7 февраля 2016

    Така чарівна і незвичайна книга. Про маленьке містечко, яке пахне кавою. Я повністю прониклася атмосферою книги, ніби справді перенеслася на чарівні вулички, серед яких заховалася затишна кав'ярня. Цікаві герої книги, кожен по своєму, різні історії, переплетені у одному місці. Юна Лідка, яка збирається втілити мрію батька, не знаючи своєї. І таємничий чоловік у капелюсі, колекціонер забутих книг. Хотілося б побувати у його бібліотеці. Книга невеличка, але змістовна і цікава. Чесно кажучи, не очікувала, що вона наскільки мене захопить. Навіть думки не можу до ладу привести і відгук нормальний написати. А історія прекрасна. З вірою у щасливе майбутнє і здійснення мрій всіх її героїв. З гарним настроєм і ароматом запашної кави.

    -------

    Такая очаровательная и необычная книга. О маленьком городке, который пахнет кофе. Я полностью прониклась атмосферой книги, как будто действительно перенеслась на волшебные улочки, среди которых спряталась уютная кофейня. Интересные герои книги, каждый по своему, разные истории, переплетенные в одном месте. Юная Лидка, которая собирается воплотить мечту отца, не зная своей. И таинственный человек в шляпе, коллекционер забытых книг. Хотелось бы побывать в его библиотеке. Книга небольшая, но содержательная и интересная. Честно говоря, не ожидала, что она несколько меня увлечет. Даже мысли не могу толком привести и отзыв нормальный написать. А история прекрасна. С верой в счастливое будущее и исполнения желаний всех ее героев. С хорошим настроением и ароматом душистого кофе.

    Читать далее
    like12 понравилось
    317
  • Аватар пользователя
    Natali39419
    20 июля 2015

    Дуже легка і світла книга. Для читання в дощову погоду. Вода дозволяє згадати себе в той чудовий час, коли тобі було років 15. Коли не має сірого, а є лише чорне і біле, коли віриться в краще і лише в те, що все буде так як треба і тільки добре. Мріється і здається, що ти здатен на все, навіть. на те, щоб змінити весь світ. Це книга, яка наводить добру і теплу ностальгію.

    like12 понравилось
    96
  • Аватар пользователя
    nataly_om
    5 мая 2017

    Эта книга пронизана ароматом кофе, запахом старых книг, дождями и любовью. Эта небольшая подростковая книга оказалась для меня вдохновляющей. Читается книга легко, в ней нету слишком закрученого сюжета. Она о простой жизни. Об утраченных возможностях, об утраченной любви. Но в тот же момент книга показывает, что можно и нужно идти своим путем, открываться любви. И что очень важно, как для подростковой книги, учит не бояться. Даже если ты не знаешь, чего хочешь, кем хочешь быть. Важно воплощать в жизнь свои мечты, а не мечты родителей. Рано или поздно путь найдется. А еще, нужно не бояться просто действовать, как это делала главная героиня.

    Читать далее
    like11 понравилось
    956