Багато доброти в твоїй церковній тиші, багато висоти від близькості Карпат...
Я не п'ю кави і ніколи не була у Львові. Але цілком прониклася його духом, погортавши цю книжечку-запрошення. Чомусь від першої до останньої сторінки мене не полишали рядки з вірша Ліни Костенко, які ось уже ...надцять років уперто асоціюються у мене зі Львовом: "Нас не бачать леви біля брами - левам очі снігом замело..." Нехай вас не введуть в оману нібито дитячі ілюстрації - вірші не зовсім дитячі, а іноді й зовсім недитячі (хіба що Ви захочете виховати у дитини гарний смак - як до живопису, так і до красного письменства - з наймолодшого віку).
Не я одна У снах молюсь:
Без любові... І хтось признається комусь, Що це було колись у Львові: Летів за вітром Цвіт і дим, Чамрів і чах бузок пропащо, І вперше був Не кам'яним Той лев, Що квіти носить в пащі...
- Не можу жити
/Оксана Лозова/
Завдяки чудовим ілюстраціям і віршам яскраво уявляються скульптури, що здійснюють спацер нічними брукованими вулицями і ходять одне до одного в гості, янголи з філіжанками, шпилясті храми, замислені панянки за столиками кав'ярень, море дахів і мудрі коти з блакитними і фіолетовими шаликами. І у всьому - вишуканість і елегантність. Принаймні так я уявила собі Львів. У якому ніколи не була. І куди так мрію помандрувати. Аби потім сказати на прощання:
Це місто заберу на фотоплівці І в рамочці поставлю на столі.
25 понравилось
