- Філе, цього ніколи не станеться.
- Ах ти ж клятий чорний критикан! Одного дня я від тебе піду.
- Я в це повітрю, коли сам побачу.
- Ти не зможеш побачити. Бо ти сліпий. Твої очі — лише плямки білої фарби на чорній порцеляні. Що завадить мені звідси зникнути?
- Щодня ти дедалі більше звикаєш до світу маленьких людей. Твої сліди глибшають з кожною дорогою, яку ти тут проходиш. Твій горизонт вужчає з кожним поглядом у вікно.
- Ти не здатен цього оцінити. Паляйку, я сильніший, ніж тобі здається.
- Ти слабший, ніж здається тобі.
- Шкода, мій давній друже, але я так не думаю.
- Справді не думаєш? Тоді ти, Філе, сліпий щодо нас обох.