Цитаты из книги Die Mitte der Welt

Колись, коли людина навчилася ходити прямо та стала володарем вогню, вона мусила відчути, що, незважаючи на своїх творчих родичів, які малювали на стінах мокрими земляними фарбами відображення тремтливого полум'я, обриси мамонтів і шаблезубих тигрів, вона самотня та залишена сама на себе. Це усвідомлення неабияк її розчарувало! І завдяки цьому відчаю з'явилися релігії, що подарували розраду в пустелі беззмістовності та болю - це, можливо, єдине на що вони справді годяться.

Визначні речі відбуваються в тиші

- Статки не гарантують автоматичної толерантності. - Але роблять будь-яке страждання стерпним.

Ви ділитеся своєю любов'ю? Правильно, скажу я вам! Бо мало її, мало любові на світі. Усі повинні ділитися любов'ю, така моя думка, думка старого Трьота, в якого на серці війна.

Життя надто коротке, щоб марнувати його на війни.

- То який він у ліжку? - У ліжку? - Ага. Ну, чи на підлозі, чи на табуретці. Який він?

Можна прислухатись до себе, однак прислухатися до всього навколо - небезпечно. Так ти заходиш надто далеко, твоя голова опиняється десь поміж хмар, ти довіряєш усім і кожному, а тоді... Тоді стаються ці речі.

Уся фізика у власний примхливий спосіб робить світ біднішим на чудеса.

- Як їм це вдається? - О, думаю завдяки тренуванням. Або чуду, - він засміявся. - Усе життя - це чудо, Філе.

Ніщо на світі не втілює ілюзію безмежності краще, ніж чистий горизонт.

- Я згоден, що це важко - відмовлятися від бажаного, позбавляти себе задоволення, авжеж... Але не перебільшуйте, мої пані та панове! Не перебільшуйте і гостріть свій розум. Будьте уважними! Бо у своєму житті ви завжди знаєте не більше, ніж те, де у вас голова.

Лише справжній сліпий може знайти світло.

Алкоголізм - хвороба нереалізованих пристрастей.

- Хто дав тобі право кидатися такими словами? - Я можу критикувати будь-кого, хто їсть мої кекси.

- ...І він справді видатний. - По-божевільному видатний? - По-видатному божевільний і божевільно простий.

Змінам передують маленькі та великі події, які, на перший погляд, ніяк не пов'язані між собою. Кожна подія та її наслідки повільно збираються докупи, наче пазл. І так само, як картинка з пазлів поволі набуває завершеності, в тобі відбувається зміна, шматок за шматочком, крок за кроком - таке собі непомітне друге народження.

Чимало змін стається вночі. Ввечері ти лягаєш у ліжко, спокійно і глибоко спиш, а вранці прокидаєшся та виявляєш, що все не так, як було раніше... Та це тільки ілюзія - твоє сприйняття змінилося, бо від сьогоднішнього ранку ти сам став іншим.

- Слухай, - я показав на школярів, які спізнилися та поспішали, пробігаючи повз нас, - вони достатньо дорослі, щоб мати власні погляди. Чому вони носяться з упередженнями своїх батьків? - Бо це зручніше, ніж думати самотужки.

- Діти - віск у руках світу, - сказала Тереза, коли я їй про це розповів. - Розгорнуті книжки з порожніми сторінками, що їх заповнюємо ми, дорослі. Те, що написано в перших главах, ти матимеш і решту свого життя.

Рано чи пізно кожна нещаслива жінка з міста чи околиць, яка не могла собі дозволити ні дорогого психіатра, ні дешевого коханця, опинялася на боці Глясс.