
Ваша оценкаЦитаты
Virna_Grinderam2 марта 2016 г.Якби Гітлера визнали справжнім художником, а Йосифа Джуганашвілі не турнули з духовної семінарії, чи схотіли б вони довести світові своє існування таким жахливим чином?2112
Irin_i15 января 2016 г.Похорон? Уяви,як тяжко,коли на тебе дивляться,немов на ляльку... А ти не здатен поворухнутися й висловити протест проти цього споглядання. Хіба тоді надходить розуміння втрати? Похорон - це також колективна праця,коли накривають столи,разом чистять картоплю - відрами (!) та ліплять періжки. Хто все це вигадав?
Смерть і любов - дві таємниці,в яких немає місця для сторонніх!2111
Irin_i15 января 2016 г.— Кожен у цьому житті несе свій хрест, — сказала стара. — Що більше помилок робить людина — то тяжчий цей хрест.
2108
Irin_i15 января 2016 г.— Ну що, власне, відбувається? — запитував я. — Пару тижнів відпочинеш від хати, від мене… Інша б раділа…
— Ніколи не говори так — «інша». Я не знаю, що робили б інші, але мені без тебе погано. Ніби втрачено якийсь важливий орган — руку, наприклад, чи ногу. От ти зміг би ходити з однією ногою?!2108
Irin_i15 января 2016 г.Читать далее…Я лечу в літаку. Ще не знаю, які нові запахи, звуки, відчуття чекають на мене після приземлення. Не знаю, що за кімната буде в готелі, який краєвид відкриється з вікна. Море? Пальмові зарості? Гори? Чи — різнобарвна мережа ресторанчиків на набережній? Не знаю. І люблю це відчуття нового — оселятися в незнайомих готелях, люблю момент, коли ключ від номера з рук адміністратора переходить до моїх, люблю підніматися ліфтом і йти довгими коридорами слідом за портьє, вгадуючи, де моє тимчасове помешкання. Яке воно? Обожнюю момент входження та процес замикання дверей… Усе!
2109
Irin_i15 января 2016 г.Тепер я розумію, що означає — «зник безвісти», і знаю, наскільки страшним є це визначення. «Безвісти» — це гнітюча безвихідь.
2107
Irin_i12 января 2016 г.Чому життя — не кіно, котре можна змонтувати на свій розсуд?! Адже так буде, скажімо, через рік, міркував я, то навіщо ж тоді втрачати дорогоцінний час?
2108