
Ваша оценкаЦитаты
mlle_kristine18 сентября 2009 г.Цей янгол тебе обожнює, цей — захистить,
цей — убереже, а цей трохи сердиться…
А ви знаєте, що існують люди, яким не потрібні слава, гроші, розкоші? Їм треба лише, щоб їх любили. Любили і не зраджували. Такі собі невеличкі горобчики, яких приручили, нагодували, напоїли, обігріли. Невже у когось підніметься рука образити свого прирученого горобчика?
Людина має право на свободу. Людина має право на єдину свободу – бути собою.91K
Coffee_limon1 мая 2011 г.«Любовь - это больно. Когда она уходит - остается память тела. И эта память делает невыносимыми другие, новые отношения. Вот почему я думаю, что человек должен жить один».
8606
Sunburn6 октября 2009 г.Весілля і похорони-ось дві вистави, в якин винуватці події не грають ніякої ролі. Це-колективний труд, ритуал, де неможливо подумати про суттєве значення цих обрядів
8592
nevajnoli14 мая 2011 г.…все довкола і я сама з кожною хвилиною перетворюється на… спогад. Просто — чийсь спогад… Люди від самого народження й до тієї миті, коли починають розуміти невідворотність свого відходу — поволі перетворюються на кокон спогадів для інших людей. Ті, хто має найбільший кокон, — щасливі люди, їх не так уже й багато.
7633
Coffee_limon1 мая 2011 г."Завтра" - это ненаступившее сегодня. Оно всего в нескольких часах от "сейчас".
7603
Coffee_limon30 апреля 2011 г.«Смысл отношений между людьми, наверное, в том, что в какой-то момент "один из многих" попадает в пересечение небесных лучей и становится первым, единственным из всех...»
7607
EduardGol16 октября 2013 г.— Він татусеві не сподобається…
— Чому ти так вважаєш?
— А він зовсім інший. Він — «барабанщик».
— Тобто? Він що, грає в ансамблі?
— Ні, «барабанщик» — це той, кому все «по барабану». Він сам сказав.
— Навряд чи… Мені казали, що він — ділова людина…
— Ненавиджу це слово! Розумієш, можна працювати й навіть чогось досягти, але при цьому залишитися «барабанщиком». Це — найвищий пілотаж.5408
im_soi29 июля 2011 г."Як і раніше, сюди з різних кінців найрізноманітніших країн стікався сумнівного вигляду люд, перетворюючи місто на базар-вокзал, що сподівався стати голкою в копиці сіна. Але, як підказували мої спостереження, кількість «голок» давно вже перевищила саму копицю. "
569