Цитаты из книги Правда о деле Гарри Квеберта

... кохання - це єдина річ, що може зробити життя по-справжньому чудесним. Усе інше - зайве.

Життя, Маркусе, як біг: завжди знайдеться той, хто бігає швидше чи повільніше за вас. Зрештою важливо, скільки снаги ви вклали в те, щоб пройти свій шлях.

- Гаррі, як змалювати почуття, яких ти сам не зазнавав?

• У цьому й полягає письменницька праця. Ви пишете, отже, можете відчувати дужче за інших і здатні передавати ті почуття. Писати - це дати змогу читачам побачити те, що вони не завжди побачити самі. ... Ми письменники, бо здатні зробити по-іншому те, що роблять усі - писати. У цьому вся хитрість.

Задовольняючись "хорошими стосунками", люди ховаються в убозтві свого комфортного життя і проходять повз неймовірні, чарівні відчуття, що, може, тільки вони й виправдовують наше існування на землі.

- У нашому суспільстві, Маркусе, понад усе цінують людей, які будують мости, хмарочоси або імперії. Та насправді найдужче варті захвату ті, кому щастить побудувати кохання. Бо немає на світі більшого і важчого завдання.

Коли люди кохають, вони завжди знаходять вихід, щоб кохати й далі.

Такий сучасний світ - світ, де двоє кохають одне одного і не можуть узятися за руки. Такий сучасний світ: у ньому повнісінько законів, безліч правил, та ці кляті правила замикають людські серця і роблять їх черствими.

- Гаррі, чому всі письменники такі самотні? Гемінґвей, Мелвілл... Це ж найсамотніші люди на світі!

• Хтозна, чи всі письменники самотні, чи, може, вони від самотності й пишуть...

... але кохання - річ складна. Ох і складна. Найдивовижніше і водночас найгірше, що може статися з вами. Колись ви самі це збагнете. Кохання може завдати вам великого болю.

Забудьте про геніальність, просто нанизуйте слова одне на одне. І геніальність сама прийде.

І ще один урок: слава - не лише ефемерне явище, вона ще й здатна спричинитися до вкрай сумних наслідків.

" Никогда не знаешь, на что способны люди."

Книга связана не со словами, книга связана с людьми.

Стать Великолепным - это ерунда, а вот стать великолепным человеком - это результат вашей долгой и славной борьбы с самим собой.

Не пишите для того, чтоб вас прочли: пишите, чтоб вас услышали.

Болезнь питателей это не когда ты больше  не можешь писать, а когда больше не хочешь писать, но остановиться уже не можешь.

Пишите только вымышленные истории. Все прочее принесет одни неприятности.

Писать книги - это пустяки, писать умеют все, но не все при этом писатели.

Не давайте тщеславию вас пожрать.Иначе ваше сердце будет одиноким, а перо печальным.

Слава мимолётна. Эта голодная горгона быстро покидает тех, кто ее не кормит.