Ваша оценкаЦитаты
Аноним14 апреля 2014 г.Ніхто не уявляв, як має блистіти ялинка, але перепитувати не стали, щоб не заставили мити ялинку, аби вона блистіла, як плац.
7636- Аноним18 мая 2014 г.
Невідомий вірус безпідставної брехні жив в мені до тридцяти п'яти років і не пропускав жодного сприятливого моменту, щоб ним скористатися. Важко і дорого платив я за користування цим злом, але перемогти його не міг.
5449 - Аноним10 мая 2014 г.
Колись Васильович провалився під лід під час зимової рибалки, і тато, рятуючи його, півгодини лежав біля нього на льоді і бухав з ним коньяк, поки підспіла допомога.
5437 - Аноним14 апреля 2014 г.
Легше сказати, чим там не пахло, аніж охопити всю низку ароматів, які окутали всіх присутніх.
5433 - Аноним14 апреля 2014 г.
При ньому жилося еквівалентно до інтелектуальних здібностей кожного персонажа. Тупіші пахали, мудріші кайфували. Мене такий розклад дуще тішив, і я користувався всіма бонусами другої частини аксіоми.
5432 - Аноним14 апреля 2014 г.Читать далее
Паштєт виявився потужним художником. Правда, круто він малював лише мишей, все решта у нього виходило, як у всіх. Проте для армії вистачало й миші, тому його приписали до клубу писати плакатним пером комуністичні слогани. Я зайшов до Сєрого під вечір, він якраз був зайнятий по вуха своїм першим шедевром: «Слава Комунисичской Парти і Совецкому Союза!»
До речі, смішним був не факт написання Паштєтом елементарної фрази з декількома помилками, значно смішніше було те, що плакат провисів до самого дембеля, і ніхто не звернув на нього уваги. Я не виділявся з натовпу, і подивившись впритул на роботу, яка займала з чотири метри, сказав: "Круто, чувак!"
Досить важко роздуплитися в граматиці перед полотном площею з Бердичівський р-н.5416 - Аноним14 апреля 2014 г.
Я помітив, що до всіх їі красот додалися ще й вуса, яких до того я не помічав.
5408 - Аноним14 апреля 2014 г.
Отже, ззаду Ольгі Алексєєвні було років двадцать п'ять-тридцять, але спереду... Над цим питанням досі мучається кафедра інституту палеонтології у Клівленді, штат Огайо.
5413 - Аноним14 апреля 2014 г.Читать далее
Воєнний госпіталь був моїм нескучним комфортним домом двадцять місяців служби. Я не косив, не сцяв під себе на матрас, не здавав кал у коробці з-під взуття, не ковтав цвяхи — я просто звалився в обморок під час прийняття присяги. Та таких цінних для країни кадрів ніхто не збирався марнувати. Радянське командування було настільки далекоглядним, що бачило в моїй перспективній особі воїна діючої армії одні лише катастрофи, тому мене вирішили відрядити в кокаб, щоб дитина була поближче до таблеток "Валідолу" та палати інтенсивної терапії, а не до червоної кнопки запуску ракет.
5418 - Аноним14 апреля 2014 г.
[...] фірмовою посмішкою, що з'їхала вбік, ніби зачепилася правою щокою за вішалку.
5392