Рецензия на книгу

• 

  Stritreserka

  16 июля 2017

  Якщо писати книги, то тільки такі

  Читала і думала, ну як же можна так гарно та влучно писати? Пишаюся, що це український автор, що це сучасний український автор.
  Це моя перша книга Лаюка, і одразу потрапляння у саму "10-ку".
  Спочатку здається, що це розважальний роман, легкий та веселий. Учень, що кепкує зі своєї вчительки, завучка, яка потрапляє у халепу, радянщина та атеїстичні нотки. Ну як нотки, ціла атеїстична музика, якщо бути точною. Але далі з'являються елементи детективного роману, пригодницька лінія, кохання, що згодом виявляється не таким вже і чистим. Автор зумів в одній книзі влучно та доцільно зібрати все.
  Надзвичайно підкупає точність опису, якщо героїня викладає біологію, то усі назви тварин, рослин будуть подаватись українською та латиною, як того вимагає наука.
  Дуже обережне, ненав'язливе змалювання персонажів, розкриття їхніх характерів. Психологія вчительки просто вражає, її витончена помста, її думки про все на світі тримають до останньої сторінки. Ти читаєш про чудову дівчину, ще незламану життям, потім знайомишся з жінкою, чия сила та воля навіть лякає, а згодом ти бачиш жіночку за 70, а всі таємниці поступово стають зрозумілими.
  Це книга, після якої не знаєш, що читати далі, після якої не можеш знайти чогось такого ж гідного та цікаво. Легкий гумор, витончена детективна пригода, типова вчителька, типова божевільна та типовий герой-коханець. У "Баборні" дійсно є усе. Навіть вишука українська тут є, правильна, дійсно мелодійна та поетична. Однозначно книга заслуговує 5 із 5! Рекомендована до прочитання та постійного перечитування.

  12 понравилось

  0

  825