Рецензия на книгу

• 

  Burmuar

  16 февраля 2017

  Вірші - це не та штука, яку можна читати регулярно. Ну, якщо ти не редактор і не юний поет-початківець. Для мене це щось на кшталт устриць. Потрібен настрій, час, місце. Коротше кажучи, вірші - не для щоденного вжитку.

  Ця книжка Жадана була відповідна і моменту, і настрою, а тому пішла прямо на ура. А у два вірша я просто закохалася. В "Я знав священика, який був у полоні" і у "— Де твій брат, чуєш, де твій брат?" Ну, і вже проспівані "Брутто" "Середні віки" такі "Середні віки", що оцінити їх не упереджено просто не виходить.

  Мене особисто зачаровує в цій книжці все - і рваний ритм, і болюча образність, і неуникні, хоч і не щоразу очікувані рими.

  Я так захопилася "Тамплієрами", що перед сном розповідала про них чоловіку, який був згоден полюбити і визнати геніальним будь-що, аби тільки я дала йому поспати, а таке я дозволяю собі рідко:)))

  11 понравилось

  439