Рецензия на книгу

• 

  juliamishchenko87

  31 октября 2024

  Найстрашніший звір - це людина.

  В кожному з нас живе зло. Різниця лише в тому, що хтось випустив його на волю, а хтось, поки що, тримає його в клітці.

  Та ми не знаємо, коли і за яких обставин замок клітки відкриється.

  Що мені подобається в творчості письменниці - так це вміння тонко змішувати кольори сприйняття ситуації.

  В її книжках немає чорного чи білого. І навіть всіх відтінків сірого. Її палітра багатогранна і весь час міняється.

  Кожен герой постає і злим і добрим, безжалісним і співчутливим, усвідомленим і безросудним.

  Персонажі завжди "живі" та "справжні". А ти, читаючи їхню історію, не знаєш за кого вболівати і на чию сторону ставати.

  В маленькому містечку Доброліві почали зникати жінки. Стали ширитися чутки про серійного вбивцю. Але це не точно. Бо, ні слідів насилля, ні мертвих тіл знайдено не було.

  А все тому, що вбивця жертв закопував. Він називав себе Садівником, а тих жінок - квітами в своєму саду.

  Все йшло добре, сад розростався.

  Та якось вдача його зрадила - і все із-за того диявольського собацюри...

  Одного разу, пізно повертаючись з роботи, Єва у темному переході натрапила на величезну собаку породи кане корсо.

  Він був поранений й зголоднілий.

  Пожалівши тварину, Єва впустила того в свою квартиру.

  І навіть не уявляла, що через цю собаку, життя вже ніколи не буде таким, як раніше.

  Саме тоді її дорога перетнулася з дорогою Садівника...

  Інтригуючий психологічний трилер, який змусить не лише напружено спостерігати за розвитком подій, а й весь час поринати в людську природу і питати себе: "А що зробив би я при таких обставинах?"

  
  

  
  

  2 понравилось

  94