Рецензия на книгу

• 

  alaya_strekoza28 октября 2011 г.

  просто правда.
  просто життя
  як воно є
  в нас, українців.
  Я не зустрічала ще ніколи жодного автора, який би так вдало міг описати саме наш менталітет. Нічого не упущено. Зовсім.
  після кожної її книжки мені стає гидко на душі, що це справді ми. Мені стає соромно за те, що ми робимо, за те, що в кожному з нас живе такий собі Макар або Рома Шиллер, або ...Кото Моно.
  Проте наступної миті - все зникає. А всередині мене - гордість, що ще є такі Гоцики, Соні, Максими, Люби... - наївні, добрі, співчутливі, вільні. СПРАВЖНІ.
  І ми також такі.
  Читайте.
  Не будете жаліти ні про що.
  це не найсильніша її книга, проте я розумію зараз, коли вона вже в моїх думках, що якби я її не прочитала - то спраді не знайшла би щось особливе. Особливе враження, зіставлення з собою.
  І прощення.
  Так прощення. Саме це, мабуть, кожен відчуває після кожної її книги.

  8

  79