Керамічні серця

Эта книга заставила меня испытать множество эмоций: сначала любопытство, о чем же она, потом любовь к Канрэ и Жарраку, ненависть к старшему Престу, негодование от правды про болезнь и ветку, скуку и небольшое разочарование от того, что сам сюжет не особо заинтересовал, тот редкий случай, когда больше нравилось читать об отношениях главных героев. И, наконец, боль разбитого сердца... Хоть я и ожидала такого финала, но всё равно надеялась на лучшее, поэтому не смогла сдержать слёз. Последние, полные стекла, страницы дочитывались в рыданиях... Но, не смотря на боль, мне вновь хочется вернуться в тот мир чаротворцев, алхимиков и низших, встретить полюбившихся героев, к слову, судьба понравившихся мне второстепенных также печальна, наблюдать за их счастьем и, снова, надеяться на лучшее, которое не случиться...

P.s. Теперь с нетерпением жду выхода новых книг писательницы, долгожданную «Кров Будапешта» и «Всі мої ключі і Ґая».

"- Не турбуйся, я знаю про час. У нас є весь час у світі, Жакку. Спи".

Він - Жаррак Етель Прест, майбутній чаротворець Франу, і той, кого з повагою називають "Маестром".
Вона - Канре Арлі, нижча, але є головною служкою його тітки, Маестри Юріт Даль Альвіанні.
В нього на тілі є оливкова гілка - знак знаті і того, ким він є в цьому світі. Її життя обділило нею, так як і здібностями до алхімії та чаротворення, це звичайно було очевидно.
Що може єднати таких різних людей? Як вони взагалі пов'язані, коли "живуть" зовсім у різних світах? А от так. Можуть бути пов'язанами. Долею та коханням. А ще смертю. В один момент щось пішло не так. Для світу, але не для молодих закоханих людей. Дякую, але найцікавіше закінчилось.

Отож. Книга просто фантастична. Давно я в руках не тримала таких книг. Точніше ніколи. 592 сторінки, 25 днів читання, сльози і багато любові. Ось що я можу назвати спершу, коли мене запитають "Що ж такого в ній особливого?". Так, я читала цю історію дуже довго. Я старалась зануритись у історію повністю. І така щаслива я давно не була. Справді.
 
Я вражена.
Сюжет, обкладинка і герої - все це ідеально. Саме ідеально. Ви ж бачите цю обкладинку, правда? В житті вона виглядає дуже-дуже гарно. Ці гілочки оливки, і я зрозуміла лише зараз, що та квітка на обкладинці - це оливета. Теж важлива річ у сюжеті. Баночки з різними порошками, артефакт Жакка. І сама більша окраса - Керамічне серце, яке може враз зупинитись. Але то не суть.

У сюжеті, між тими рядками - немає кліше чи чогось нецікавого. Як мені здається. Все дуже логічно, поступово і зі смаком. Все продумано до дрібниць. Кожна слово, речення і стрічка - мають неабияке значення. Все дуже важливе. Особливо для мене.

Я захоплювалась. Читала, читала, читала. З таким задоволенням...
Просто ці подорожі, описи і словечки зачаровують. Ну я можу вічну вічність говорити про це.

Між стрічками я знайшла багато кохання. Між героями. І воно особливе. Таке миле, таке буденне, таке..рідне. Вони доповнюють один одного. Абсолютно і повністю є частинами один одного. Тонуть в душах. В тих відчуттях і щасті.

Кінець був очевидним. Я плакала. Все.

"Керамические сердца" - моё знакомство с автором и могу сказать что мне понравился как слог автора так и сама история.
Наталия Матолинец показывает нам очень интересный фэнтезийный мир, где люди делятся на две касты: высшие и низшие.
Высшие - это люди отмеченные оливковой ветвью, они занимаются магией и алхимией. Низшие - это обычные люди, которые прислуживают высшим, не имеют никаких прав, даже головы поднять без приказа они не могут. И вот наши главные герои Жаррак Прест - чародей, маэстр из касты высших и Канре - низшая, которая прислуживает у тёти Жаррака. Они совершенно из разных миров, но им суждено было встретиться и полюбить друг друга.
Взаимоотношения наших героев развиваются на фоне назревающей войны и смертельной болезни.
Когда я читала о быстро распространявшейся эпидемии у меня мурашки бежали по коже. Это было очень жутко и атмосферно, особенно в наших реалиях.
Вообще у автора очень красивый стиль написания, читать одно удовольствие.
Плюс мне очень понравился сам мир, хотелось бы почитать поподробнее именно об устройстве данного мира.
В романе меня не столько привлекла любовная линия, сколько именно мироустройство.
Магия, алхимия, дуэли между чародеями, интриги и заговоры в королевском дворе - всё это очень интересно описано, хотелось ещё и ещё.
В целом мне понравился роман, рада что наконец познакомилась.