Le Dernier Vœu

Существует просто Зло и Большое Зло, а за ними обоими в тени прячется Очень Большое Зло. Очень Большое Зло, Геральт, это такое, которого ты и представить себе не можешь, даже если думаешь, будто уже ничто не в состоянии тебя удивить. И знаешь, Геральт, порой бывает так, что Очень Большое Зло схватит тебя за горло и скажет: «Выбирай, братец, либо я, либо то, которое чуточку поменьше».
Меньшее зло существует,но мы не в состоянии выбирать его сами. Лишь Очень Большое Зло может принудить нас к такому выбору. Хотим мы того или нет

Вона схилилася над ним, торкнулася його, він відчув на обличчі дотик її волосся, що пахло бузком і аґрусом, і він раптом уже знав, що ніколи не забуде цього запаху, цього м’якого дотику, знав, що ніколи вже не зможе порівняти їх з іншим запахом і іншим дотиком. Йеннефер поцілувала його, а він зрозумів, що ніколи вже не прагнутиме інших уст, ніж ці, її, маленькі й вологі, солодкі від помади. Раптом він уже знав, що з цієї миті існуватиме лише вона, її шия, плечі й груди, визволені з-під чорної сукні, її делікатна холодна шкіра, не порівнювана з жодною іншою, якої він торкався. Він дивився зблизька у її фіалкові очі, найкрасивіші очі в усьому світі, очі, які, як він боявся, стануть для нього… Усім. Він це знав.
— Твоє бажання, — прошепотіла вона, торкаючись устами його вуха. — Не знаю, чи таке бажання взагалі може здійснитися. Не знаю, чи існує у Природі Сила, яка може здійснити таке бажання. Але якщо вже так, то ти обрік себе. Обрік себе на мене.
Він перервав її поцілунком, обіймами, дотиком, ласкою, ласками, а потім уже всім, цілим собою, кожною думкою, єдиною думкою, усім, усім, усім. Вони перервали тишу зітханнями й шелестом скинутого на підлогу одягу, перервали тишу дуже лагідно і були ліниві, були ретельні, були дбайливі й ніжні, і, хоча обоє вони не дуже знали, що воно — дбайливість і ніжність, вдалося їм, бо вони дуже хотіли. І взагалі, вони не поспішали, а весь світ раптом перестав існувати, перестав існувати на маленьку, коротку мить, а їм здалося, що це була ціла вічність, бо це й справді була ціла вічність.
А потім світ знову почав існувати, але існував зовсім інакше.