Еще

Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Ірен Роздобудько - Ґудзик

Ваша оценка

4,1

(723)

Ґудзик

Ірен Роздобудько

Цитаты

EduardGol
15 октября 2013
...зрештою, всі прагнуть тільки одного — любові, а інакше кажучи — визнання.
3 понравилось
167
EduardGol
15 октября 2013
Але, знаєш, що я тобі скажу — не дай себе зламати. Гнутися — можеш, а ось так, щоби навпіл та ще й з тріском — ні!
3 понравилось
191
EduardGol
15 октября 2013
Тільки-но ми прийшли до Михайлової квартири, вона не вагаючись опинилася зі мною в ліжку. Коли пізніше я запитав — чому, Саша із подивом зиркнула на мене: «Але ж ти нас пригощав!» Ха! Як порядна дівчина, вона поквапилася розрахуватися!
3 понравилось
150
Shurakabra
14 апреля 2013
— Только человек способен лгать. В природе лжи нет. Разве лгут деревья, птицы, вода? Всегда чувствую ложь, как зверь — всей кожей, всем, что есть внутри меня, — от желудка до души. Можно жить бедно, бездумно, безалаберно, легкомысленно, трудно, но при этом жить честно — необходимо! Иначе — мрак, ночь, смерть… Самое страшное — утратить веру. Ее теряют раз — и навсегда… А потом ищут. И находят оправдание себе. Делают вид, что всё в порядке, улыбаются. Но заноза в сердце остается. С ней можно как-то жить.
Но разве это жизнь?
Читать далее
3 понравилось
127
Gabriet
3 апреля 2013
Весілля та похорон – ось дві вистави, в яких “винуватці події” не грають ніякої ролі. Це – колективний труд, ритуал, де неможливо подумати про суттєве значення цих обрядів. Яке діло збудженому натовпу до парочки, що сидить за столом на чільному місці й періодично схоплюється за сигналом “Гірко!”? Це лише команда випити… Як добре, що ми цього уникли!
3 понравилось
178
ksana16
9 июля 2012
А сенс людських стосунків було втрачено. Сенс — вогник, що блимає в темряві. Запалюється несподівано й так само раптово згасає. Коли він маячить вдалині — ми рухаємося, радіємо, відчуваємо смак, прагнемо дійти до нього, вхопити, втримати. Коли він згасає — усе вмирає разом із ним. Перше місце посідають фізіологічні потреби організму. Часом здається, що життя стає легшим та простішим. Але й… жахливішим. Цей період темряви та байдужості призводить до божевілля або до безладу. І якщо він триває довго, людина деградує або… або стає циніком. Цинік-жебрак — це закінчений злодій, цинік-багатій — механізм для задоволення потреб.
Читать далее
3 понравилось
187
im_soi
24 июля 2011
"Мені здалося, що нагорі знову дихає червоний вогник її цигарки. Він спостерігав за мною, як око. І, мабуть, сміявся…"
3 понравилось
155
Coffee_limon
1 мая 2011
«Люди с самого рождения и до того момента, когда начинают осознавать неотвратимость ухода, постепенно превращаются в кокон воспоминаний для других людей. Те, у кого этот кокон большой, - счастливые люди, их не так уж много.
...
Если бы все могли понимать это - разве бы они обижали друг друга? Разве говорили бы так много, так сложно и так... ненужно? Слова подобно табачному дыму застилают воспоминания...»
3 понравилось
157
Coffee_limon
1 мая 2011
«Есть очень простые истины - о них не часто говорят, а если и говорят, то обычно с иронией. Или же они звучат банально. И все же они существуют. Вот попробуй произнести их вслух - и почувствуешь, как на глаза навернутся слезы: нужно любить своих друзей, защищать родину, уважать стариков и не унижать тех, кто слабее тебя, не лгать, ничего не бояться, ничего не просить... Говорить об этом, может быть, и смешно. Но ведь... не смеемся же мы, читая Библию...»
3 понравилось
122
Sunburn
6 октября 2009
Смерть і любов - дві таємниці, в яких немає місця для сторонніх
3 понравилось
147
Virna_Grinderam
2 марта 2016
Якби Гітлера визнали справжнім художником, а Йосифа Джуганашвілі не турнули з духовної семінарії, чи схотіли б вони довести світові своє існування таким жахливим чином?
2 понравилось
117
Virna_Grinderam
2 марта 2016
Нелюбов перетворює людину на прокаженого зі дзвоником на шиї...
2 понравилось
90
Virna_Grinderam
2 марта 2016
Я був готовий закрутити хвостиком і стати на задні лапки...
2 понравилось
95
Irin_i
15 января 2016
Свобода — можливість бути собою, скрізь і завжди.
2 понравилось
122
Irin_i
15 января 2016
Похорон? Уяви,як тяжко,коли на тебе дивляться,немов на ляльку... А ти не здатен поворухнутися й висловити протест проти цього споглядання. Хіба тоді надходить розуміння втрати? Похорон - це також колективна праця,коли накривають столи,разом чистять картоплю - відрами (!) та ліплять періжки. Хто все це вигадав?
Смерть і любов - дві таємниці,в яких немає місця для сторонніх!
2 понравилось
111
Irin_i
15 января 2016
— Кожен у цьому житті несе свій хрест, — сказала стара. — Що більше помилок робить людина — то тяжчий цей хрест.
2 понравилось
110
Irin_i
15 января 2016
— Ну що, власне, відбувається? — запитував я. — Пару тижнів відпочинеш від хати, від мене… Інша б раділа…
— Ніколи не говори так — «інша». Я не знаю, що робили б інші, але мені без тебе погано. Ніби втрачено якийсь важливий орган — руку, наприклад, чи ногу. От ти зміг би ходити з однією ногою?!
2 понравилось
108
Irin_i
15 января 2016
…Я лечу в літаку. Ще не знаю, які нові запахи, звуки, відчуття чекають на мене після приземлення. Не знаю, що за кімната буде в готелі, який краєвид відкриється з вікна. Море? Пальмові зарості? Гори? Чи — різнобарвна мережа ресторанчиків на набережній? Не знаю. І люблю це відчуття нового — оселятися в незнайомих готелях, люблю момент, коли ключ від номера з рук адміністратора переходить до моїх, люблю підніматися ліфтом і йти довгими коридорами слідом за портьє, вгадуючи, де моє тимчасове помешкання. Яке воно? Обожнюю момент входження та процес замикання дверей… Усе!
Читать далее
2 понравилось
122
Irin_i
15 января 2016
Тепер я розумію, що означає — «зник безвісти», і знаю, наскільки страшним є це визначення. «Безвісти» — це гнітюча безвихідь.
2 понравилось
119
Irin_i
12 января 2016
Чому життя — не кіно, котре можна змонтувати на свій розсуд?! Адже так буде, скажімо, через рік, міркував я, то навіщо ж тоді втрачати дорогоцінний час?
2 понравилось
113

Показаны цитаты 41–60 из 127

1
2
3
4
5
6
7