Тіні наших побачень

«Тіні наших побачень» Івана Байдака — це спроба розібратися в психології людських стосунків і окреслити правила життя, намагання усвідомити життєві уроки й віднайти гармонію. На прикладі вигаданих сюжетів і особистих спостережень автор пропонує читачеві зануритися у світ закритих і незакритих гештальтів і дійти власних висновків.

Рейтинг LiveLib

3,4

57 оценок

5
14%
4
40%
3
32%
2
11%
1
4%

Ваша оценка

Прочитали 66Хотят прочитать 50

Рецензии

unintended_mmm
18 марта 2019
Особистий досвід вчить тому, що всі стосунки, а особливо, між чоловіками та жінками, - різні. Досвід знайомих та друзів показує, що ці стосунки можуть бути дуууже різні. А після деяких книжок відчуваєш, що іноді бувають такі стосунки, яких собі навіть не уявляєш.
Ця книга про звичайні та незвичайні стосунки (хоча хто встановлює стандарти "звичайності"?). В декількох оповіданнях автор показує різні відносини, акцентуючи на психологізмі. Нерідко показуються стосунки "на грані", що змушує задуматися над тим, куди йдуть і чого шукають герої.
Загалом, книга залишила по собі доволі змішані враження. З одного боку авторська майстерність та вічна тема, з іншого - жанр оповідання, який просто мені не підходить (здається, останній раз я читала книгу оповідань при написанні диплому в 2016 році) + герої та ситуації, які в переважній більшості виявилися не близькими особисто для мене.
Ця книга була для мене схожою на хвилі - цікавість то накочувала, то відступала. І так тривало до останнього оповідання "Resus+", яке від початку і до кінця виявилося "моїм" і незворотньо в себе закохало. Та вся хаотичність думок виявилася настільки суголосною мені та тому, що конкретно в цей період коїться в моїй голові, що я закрила книгу на нотці натхнення та запалу.
Зрештою, ці оповідання залишають по собі багато питань, над якими варто подумати та проаналізувати.
Читать далее
13 понравилось
681
Lukana
31 января 2021

не моє, от зовсім не моє. можливо років у 16-17 і зайшло б, але зараз ніяк.

дуже часто було відчуття, наче автор якийсь збоченець, і дуже йому муляє тема з підгляданням та раптовим сексом, що, скоріше за все повинно було підігрівати і збуджувати, але на ділі викликало відразу.

запам'яталося мало, одна-єдина історія трішки сподобалась, але тільки як не зовсім нова ідея: про переплутаний діагноз.

можливо, діло ще в тому, що я не дуже люблю коротенькі історії, а можливо, я просто намагаюсь знайти виправдання не дуже добре написаним історіям.

4/10
Читать далее
5 понравилось
226
EslavaSabio
26 января 2020
Одного разу в бар заходить чоловік. Замовляє випивку. Розмовляє з барменом про все, що йому наболіло, про важкі будні, несправедливість та непотрібність життя. Бармен намагається слухати, максимально зрозуміти клієнта. Однак у кожного свій погляд на ті чи ті проблеми. От такою і виявилась книжка – екзистенційна, про незакриті гештальти, людський вибір та помилки.
Чогось цілісного, сюжетно-конкретного не варто очікувати від цієї книги. Це скоріше потік свідомості, який засідає в людській голові, а одного разу просто вибухає на всіх, хто знаходиться поруч. Книжка естетична, мова, хоч і наснажена різноманітними психологічними термінами, епітетами й численними метафорами, проте досить доступна, зрозуміла кожному. Читаючи, важко перервати цей потік думок. Тому читати її було легко та швидко.
Чи отримала задоволення від книги?
І так, і ні. В момент читання – все було непогано. Однак післясмаку не лишилось, бажання колись перечитати – теж. Висновки робіть самі.
"Ми боїмось не вибору, а його наслідків, незнання, як реагувати на неочікуваний підсумок: незадоволенням, протестом чи смиренним примиренням".

"Життя триватиме, навіть коли ми його ігноруватимемо".

"Не існує ані стабільності, ані гарантій, щастя швидкоплинне, і тільки кохання – вічне. Щоправда, об'єкти кохання змінюються".
Читать далее
3 понравилось
363