Рецензия на книгу

• 

  EslavaSabio

  26 января 2020

  Одного разу в бар заходить чоловік. Замовляє випивку. Розмовляє з барменом про все, що йому наболіло, про важкі будні, несправедливість та непотрібність життя. Бармен намагається слухати, максимально зрозуміти клієнта. Однак у кожного свій погляд на ті чи ті проблеми. От такою і виявилась книжка – екзистенційна, про незакриті гештальти, людський вибір та помилки.

  Чогось цілісного, сюжетно-конкретного не варто очікувати від цієї книги. Це скоріше потік свідомості, який засідає в людській голові, а одного разу просто вибухає на всіх, хто знаходиться поруч. Книжка естетична, мова, хоч і наснажена різноманітними психологічними термінами, епітетами й численними метафорами, проте досить доступна, зрозуміла кожному. Читаючи, важко перервати цей потік думок. Тому читати її було легко та швидко.

  Чи отримала задоволення від книги?

  І так, і ні. В момент читання – все було непогано. Однак післясмаку не лишилось, бажання колись перечитати – теж. Висновки робіть самі.

  "Ми боїмось не вибору, а його наслідків, незнання, як реагувати на неочікуваний підсумок: незадоволенням, протестом чи смиренним примиренням".
  
  "Життя триватиме, навіть коли ми його ігноруватимемо".
  
  "Не існує ані стабільності, ані гарантій, щастя швидкоплинне, і тільки кохання – вічне. Щоправда, об'єкти кохання змінюються".

  3 понравилось

  363