Ваша оценкаУсе більш жорстокими та цинічними стають вбивства, які скоює загадковий рівненський маніяк… Ставши першим, хто опинився на місці злочину, Назар тепер постійно відчуває на собі чийсь холодний погляд. Так, наче дивиться темрява… Хтось стежить за квартирою його коханої Лізи та її молодшої сестри, а слідчий Малашко неначе безсилий щось вдіяти. Це змушує Назара з дівчиною самим узятися за справу. Єдине, що їм відомо — вбивця все звужує кола, наближаючись до хлопця. Він той, хто зовсім поруч… Інтуїція...
Жанры
Рейтинг LiveLib
3,6
41 оценка
- 527%
- 439%
- 320%
- 22%
- 112%
Ваша оценкаПрочитали 46Хотят прочитать 14
Рецензии
Аноним17 апреля 2018 г.І цю книжку писали 6 років?
Читать далееЯ не можу зрозуміти як "Коронацію слова" можуть отримати Макс Кідрук і Ксенія Циганчук водночас. Це ж небо і земля.
Я почну навіть не з самої книжки та її суті, а з мови. У своєму побутовому житті я використовую російську мову. бо так повелося у мене в сім'ї. Тому іноді я розмовляю доволі кострубато, а моя мова стала хоча б трохи кращою тільки після того, коли я почала читати Кідрука, адже його спокійний розмовний стиль - це саме те, як спілкуються звичайні люди українською. Так от. Тут цього нема вАААпщє. Ксенії Необхідно почитати більше української літератури, щоб зрозуміти, що люди так у нормальному житті не розмовляють, адже це схоже на погану гру акторів.
Сама історія стара як увесь світ. В одному місті України завівся маніяк, який потрошить жертву за жертвою, а міліція намагається його схопити.
Пані Ксенія, коли ви писали свою книжку, ви хоча б приблизно уявляли собі, що воно за тварина така - мєнт? Тому шо здається ніби ви про них чули лише з казок. Автор вирішила, що звичайні свідки ЛЕГКО можуть приєднатися до розслідування, вони будуть збиратися разом на кухні, пити чай і обговорювати деталі вбивств. Пані Ксенія, є така штука як таємниця слідства, а ще є люди, які виконують свою роботу. Я навряд чи захочу, щоб мою роботу виконувала прибиральниця, так у тут міліцейський ніколи не підпустить зайвих людей до справи.
Мало того, Ксенія, мабуть є шанувальницею творчості Дар'ї Донцової, бо тільки та описувала як людина з вулиці ходить по свідкам і витягує з них інформацію. Ксенія бере двох свої персонажів - дівчину і хлопця и відправляє їх до готелю збирати інфу про потенційного вбивцю, і ЗВИЧАЙНО Ж, їм видає усю потрібну інформацію адміністратор, а зверху ще, не дивлячись на те, що ці двоє співпрацюють з міліцією, дають ще й номер місцевої шльондри. Серйозно? Ксеніє, зайдіть у супермаркет та спробуйте дізнатися про реальний срок постачання курятини. Вас ТАМ швидше спалять та заб'ють камінням, аніж станется те, що ви описали у своїй книжці. Автор ніби плавала десь у хмарках, а не думала логічно.
Десь на початку книги ти розумієш хто ж той маніяк, дочитуєш і такий: серйозно? Кого ти намагалася здивувати таким поворотом сюжету? Ми це вже бачили де тільки могли, це ж ясно як білий день, ну йопсель-мопсель!
Короче кажучи, книжка маленька за обсягом, примітивна за сенсом і за мовою. Нікому б не радила її читати.
2 із 5.18480
Аноним5 сентября 2018 г.Ніколи не знаєш, хто у тебе за спиною.
Читать далееНе можу сказати, що я є любителькою детективів, однак поставила собі за мету підкорити даний жанр. За книгу бралася без особливого ентузіазму, однак тільки почавши її читати - вже не змогла відірватися.
До самого фіналу я не здогадалася хто був убивцею. На протязі всієї історії у мене виникали підозри щоразу на рахунок іншої особи.
У книзі яскраво і досить детально описано психологію вбивці, мотиви, які штовхають людину на такий крок.
Читаючи книгу, мимоволі задумуєшся над тим, а як добре ти сам себе знаєш, а також чи знаєш ти своє оточення, чи можеш довіряти найближчим людям. І чесно кажучи, я не маю бажання перевіряти цю теорію на собі.
Книга цікава і захоплива, що б там не говорили. І, безумовно, вона заслуговує бути відзначеною нагородами різних рангів.8432
Аноним24 декабря 2016 г.Читать далееДетективів за своє життя перечитала чимало, особливо в юності, тому відверто скажу: не думала, що чимось здивуюсь, беручись читати цю книжку. Була впевнена, що ще в першій третині, максимум до половини - точно знатиму, хто вбивця. Та помилялась! Авторці таки вдалося здивувати.
Величезний плюс даного роману – вдало витримана інтрига. Практично до останніх сторінок лишається загадкою: хто ж убивця?! Читаючи, почергово підозрювала мало не кожного героя, котрий так чи інакше причетний до "справи маніяка".
Ще один великий плюс. Це не є класичний детектив. Тут – розкішна психологічна складова! Добре прописана психологія вбивці. А це ж цікаво, хіба ні? Чому людина вбиває іншу людину, що при тому відчуває, що думає... Тут усе те детально і цікавезно описано. До того ж, є вкраплення лекцій з психології та роздуми героїв над сутністю людини. Подруга головного героя захоплюється психоаналізом, відвідує лекції професора психології. Через своїх героїв авторка роздумує над людським "воно" та "над-я", що, за Фройдом, є усередині кожного з нас.
Так... насправді, ніхто з нас не знає, на що знатна наша психіка, психіка тих, хто поруч з нами, де та межа, за якою… далі хочеться процитувати: "…кожен з нас здатен будь-якої миті скоїти злочин. Навіть убивство. Адже ти ніколи не знаєш, коли "Воно" твого найліпшого друга переможе його "Над-я"…"
Якщо у вас досі є сумніви, чи читати цю книжку, то заради фіналу – мусите! Бо розв’язка цієї книжки – просто блискуча!
Ніколи не даю порад, але зараз таки дещо пораджу. Після того, як дочитаєте цю книжку – перечитайте її ще раз. Будете вражені, скільки підказок (від початку!) дає авторка, вказуючи на те, хто ж убивця! Читала уважно, проте за першим разом тих підказок не помітила...
І, звісно ж, читайте цю книжку, коли приходить темрява. Так цікавіше буде. Моторошніше... ;)7365
Цитаты
- Аноним5 сентября 2018 г.Собаку, який хоча б раз спробував людської крові, найчастіше вбивають. Чому? Тому, що йому може захотітися ще. Це хижак. Так само й із людиною. Спробував кров, пізнав відчуття шаленого викиду адреналіну - цілком імовірно, що захочеться ще.264
- Аноним5 сентября 2018 г.... Правду кажуть: коли ти малий, тобі легше на щось наважитися. Тебе не спиняють жодні перешкоди. Менше за все тебе хвилюють думка суспільства і досвід людства. Ти ще зовсім вільний від цього.1104
- Аноним5 сентября 2018 г."Воля" - яке то гарне слово! Як би хотілося бути вільним. І мати змогу не думати ні про що. Тільки... Тільки хіба це можливо?198
Подборки с этой книгой
"... вот-вот замечено сами-знаете-где"
- 39 918 книг
"Коронация слова"
- 225 книг
Детектив українською
- 449 книг
Руки, ноги и другие конечности на обложках
- 3 781 книга
Территория "У"
- 693 книги
