Рецензия на книгу
Коли приходить темрява
Ксения Цыганчук
Аноним17 апреля 2018 г.І цю книжку писали 6 років?
Я не можу зрозуміти як "Коронацію слова" можуть отримати Макс Кідрук і Ксенія Циганчук водночас. Це ж небо і земля.
Я почну навіть не з самої книжки та її суті, а з мови. У своєму побутовому житті я використовую російську мову. бо так повелося у мене в сім'ї. Тому іноді я розмовляю доволі кострубато, а моя мова стала хоча б трохи кращою тільки після того, коли я почала читати Кідрука, адже його спокійний розмовний стиль - це саме те, як спілкуються звичайні люди українською. Так от. Тут цього нема вАААпщє. Ксенії Необхідно почитати більше української літератури, щоб зрозуміти, що люди так у нормальному житті не розмовляють, адже це схоже на погану гру акторів.
Сама історія стара як увесь світ. В одному місті України завівся маніяк, який потрошить жертву за жертвою, а міліція намагається його схопити.
Пані Ксенія, коли ви писали свою книжку, ви хоча б приблизно уявляли собі, що воно за тварина така - мєнт? Тому шо здається ніби ви про них чули лише з казок. Автор вирішила, що звичайні свідки ЛЕГКО можуть приєднатися до розслідування, вони будуть збиратися разом на кухні, пити чай і обговорювати деталі вбивств. Пані Ксенія, є така штука як таємниця слідства, а ще є люди, які виконують свою роботу. Я навряд чи захочу, щоб мою роботу виконувала прибиральниця, так у тут міліцейський ніколи не підпустить зайвих людей до справи.
Мало того, Ксенія, мабуть є шанувальницею творчості Дар'ї Донцової, бо тільки та описувала як людина з вулиці ходить по свідкам і витягує з них інформацію. Ксенія бере двох свої персонажів - дівчину і хлопця и відправляє їх до готелю збирати інфу про потенційного вбивцю, і ЗВИЧАЙНО Ж, їм видає усю потрібну інформацію адміністратор, а зверху ще, не дивлячись на те, що ці двоє співпрацюють з міліцією, дають ще й номер місцевої шльондри. Серйозно? Ксеніє, зайдіть у супермаркет та спробуйте дізнатися про реальний срок постачання курятини. Вас ТАМ швидше спалять та заб'ють камінням, аніж станется те, що ви описали у своїй книжці. Автор ніби плавала десь у хмарках, а не думала логічно.
Десь на початку книги ти розумієш хто ж той маніяк, дочитуєш і такий: серйозно? Кого ти намагалася здивувати таким поворотом сюжету? Ми це вже бачили де тільки могли, це ж ясно як білий день, ну йопсель-мопсель!
Короче кажучи, книжка маленька за обсягом, примітивна за сенсом і за мовою. Нікому б не радила її читати.
2 із 5.18480