
Читай українське
Natali39419
- 408 книг
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Ваша оценка
Ваша оценка
О, курва, такі мудрі думки, що сам собі немилий!
Столько моих знакомых боготворят Андруховича, столько других людей говорили, насколько вкусно он пишет.
Но я почему-то никак не могу понять творчества Бу-Ба-Бу, ну, никак не идут мне книги авторства представителей станиславского феномена.
И шо? И да.
Не моё это(
Німкені, особливо з півдня, страшенно люблять італійців. Вони кінчають від самих тільки італійських імен, особливо подвійних або потрійних. Так відбуваються непорочні зачаття.
Ну, вот что это такое?
Может, если бы я имела филологическое образование, чтобы отделять и смаковать художественные методы, кучу иностранных слов и историй, то может быть тогда...
Но, к несчастью (или счастью?) при всей моей филологической натуре у меня высшее экономическое, поэтому я имею один-единственный вопрос: какую художественную ценность имеет эта книга?
Я почему-то не поняла совершенно.
Наверное, всё же не в том столетии родилась.


Цю книжку або відверто поливають обуренням, або возвеличують хвалебними одами. Якоїсь середньої реакції на неї я ще не зустрічала, тож вважала обов’язковим прочитати, щоб сформувати власну думку. До сьогоднішнього дня це був єдиний не прочитаний мною роман в Андруховича. За нього я бралася кілька разів, але далі кількох десятків сторінок діло не заходило, дійсно надто вже важка книжка для сприйняття і розуміння. Мабуть, до неї мені просто треба було дорости, адже «Перверзія» – найбільш суперечливий роман автора, як на мене. І точно найдивніше (найдивовижніше?), що я в нього читала.
Найбільш влучною фразою для опису «Перверзії» буде, напевно, назва семінару, що за сюжетом відбувався у Венеції та на який з'їхалися головні герої, а саме «Посткарнавальне безглуздя світу: що на обрії?» В концентрованій постмодерністській манері Андрухович заманює читачів у бездонну прірву містичних образів, фантасмагоричних словосплетінь, хитромудрих алюзій, неперервну містерію божевільних подій, череду костюмованих та театральних дійств, і все це під поетизоване миготіння персонажів, сюжетних ліній, магічних ритуалів, суцільних вакханалій, підсилюваних психотропними збудниками та еротичними приправами. Розібратися в цьому всьому дійсно нелегко, а вибратися з нього – ще важче. Але прочитавши, точно можу сказати, що «Перверзія» – таки дійсно найдивовижніший роман Андруховича, а не лише дивний. Він не просто вражає (хоча вражає – в першу чергу), але й збагачує, надихає, руйнує і будує заново.














Другие издания


