Ваша оценкаЦитаты
crazy_squirrel27 декабря 2017 г.Читать далееПерше тепло, як ліки, помірними дозами,
мляво вливається в вітер нерівним почерком...Весну можна любити лише за грози.
Весну можна любити лише за ночі.Сонце червня на спаді нагадує бога,
що помирає, аби відродитися з праху...Літо можна любити лише за спогади.
Літо можна любити лише за заходи.Шлях під дощем, за спиною усе залишивши;
мокрі дороги горять ліхтарями і фарами...Осінь можна любити лише за тишу.
Осінь можна любити лише за хмари.Синява снігу в плеядах слідів заплутаних,
пізні світанки, коронами інею вінчані...Зиму можна любити лише за сутінки,
сонні міста і гірке розуміння вічності.5197- crazy_squirrel25 декабря 2017 г.
...
І коли з поворотом ключа
почнеться довга дорога,
і коли усі замовчать,
поринувши в сон чи спогади,
прислухайся до звуку мотора —
у ньому почути можна,
як
до людей говорить
бог
усіх
подорожніх.3112 - crazy_squirrel20 декабря 2017 г.
А осінь — це початок, за нею — зима, сніг, щастя і свята, багато свят, родина, світло і мовчазна музика морозу. Осінь — це очікування дива, а воно часто приємніше за саме диво.
3171 - crazy_squirrel24 мая 2018 г.
Паскудні дні
стають
світлими й чистими.
Усе найгірше —
змивається теплим чаєм...
Коли перший сніг притрушує сонне місто,
слів на вірші просто не вистачає.2113 - crazy_squirrel24 мая 2018 г.
крізь фіранки
подекуди
парить масний штиль.
поламавши усі плани,
я дещо надійно засвоїв:
літні ранки,
спека
і головний біль —
загалом, не так і погано...якщо прокидатись з тобою.
1134 - crazy_squirrel27 мая 2018 г.Читать далее
Знаєш, бувають миті, коли ти є —
Просто в одному світі зі мною твоє
Рідне обличчя, насуплене, як завжди,
Хай там скільки між нами землі і води.
Ти виринаєш нізвідки. Туди ж і йдеш,
Ледве відчутним тремтінням останніх меж
Ти відбираєш частини душі в думки
І залишаєш незмінно мене таким.Ти повертаєш спогади і сліди,
Що хоч у пам’яті лишаться назавжди.
Спи зі свого краю світу. Моя вина
в тому, що ти постаєш у нестерпних снах,
В тому, що ти ідеш по вуглинах мостів,
хоч і не хочеш сама. Як би я не хотів,
Я не брехатиму, ніби нестерпно болить,
Та у цих снах спалахує кожна мить;Все, що минало і все, що у нас було;
Все, що тікало і все, що ставало злом;
Все, що боліло і все, що чекала ти;
Все, що хотіли зробити і досягти;
Все, про що ми мовчали і що несли;
Всі, ким ми так і не стали і що не пройшли;
Все, що ламало і все, що давало сил;
Що я робив і чекав, втрачав і просив;Кожен порожній вечір німих розмов;
Кожна предтеча, яка приведе нас знов
До мовчазного прощання в вогні зими,
І до весни, де ми будемо не як «ми»;
Кожна миттєвість поруч, що так пече;
Кожен твій дотик і порух твоїх плечей;
Кожне правдиве слово, що жалить знов;
Кожна розмова пошепки перед сном;Кожна спокута голосом замість справ;
Кожна секунда, коли я тебе вдихав;
Кожна надмірна плата і кожен збіг;
Кожна нечутна клятва сплячій тобі;
Кожне надривне зусилля втримати все;
Руки, що ми опустили, втративши сенс;
Кожна краплина води, що між нами тече;
Кожна хвилина, в яку ми не вірили ще;Кожен останній теплий осінній дощ;
Кожне повстання і кожна з фальшивих прощ;
Кожен порив, забувши мету, іти —
Поки це в моїй пам’яті, тут і ти.Все, що ми просто викинули із душ,
Виділивши з найскладніших доріг просту.
Все, що і досі будить мене і несе.
Все, що було і не буде. Усе. Усе.0221