Чарунки долі

«Чарунки долі» — це збірка есеїв, у якій немає наскрізного сюжету, втім, окремі оповідки пов’язані між собою. В них вигулькують ті ж самі імена й історії, але в різних контекстах — так, зрештою, і плететься тканина людської долі та історії. На сторінках книжки зустрічаються філософи й митці з різних країн і часів. Автор змушує їх говорити одні з одними. Із цієї розмови народжуються нові історії, з яких і складено цю книжку.

Рейтинг LiveLib

3,7

31 оценка

5
29%
4
32%
3
26%
2
6%
1
6%

Ваша оценка

Прочитали 37Хотят прочитать 28

Рецензии

RomanKot31 мая 2022 г.
Интеллектуальное удовольствие
Вахтанг Кебуладзе– доктор философских наук, участник украино-испанской рок-группы «Джин», член ПЕНклуба, лауреат литературной премии, знаток немецкого и английского языков, преподаватель, ... перечислять можно долго, главное – что он очень интересный собеседник.
"Чарунки доли» это сборник эссе на разные темы. Как и любой хороший текст, они здорово стимулируют мышление, и это главное достоинство книги.
Благо, спектр затрагиваемых вопросов очень широк: иконографичность повседневной жизни, космическая роль вина в понимании соотношений экзистенционального и трансцендентного

Вино – магічнийнапій утаємничених у мудрість веселого трагізму. Через сп'яніння ми невідкриваємо таємницю світу, а навчаємося його сприймати таким, який він є, приймаємо від нього вино як дар і не вимагаємо нічого більшого. Та й що іще мимали би вимагати? Адже вино – це кров Бога.
сексуальный конструктор (как он классно расчехляет «Невыносимую лёгкость бытия» Кундеры), кофе (и коньяк), как условие интеллектуального развития, порнография и «Закат Европы», особенности русского православия и философские причины сожжения Москвы в наполеоновское время...
Особенное внимание уделено значениям понятий в разных языках и тому, как неправильные переводы работ Ницше и Аристотеля приводят к неправильным трактовкам. Кстати, могут ли мысли, например, Канта, Хайдеггера или там Гуссерля быть полезными в повседневной жизни ? Спойлер – могут.
А какие философские закидоны пытается нам донести современный кинематограф? Об этом можно подискутировать с автором.
Центральной линией проходит соотношение зависимой и независимой красоты:

Кант розрізняє вільнукрасу і залежну красу.Вільна краса не залежить від мети, якій слугує красивий предмет. На відміну від цього, залежна краса предмета завжди пов'язаназ метою його існування. Людина відрізняється від інших живих істот тим, що може насолоджуватися вільною красою. Аби насолодитися красою квітки, нам необов'язково знати, що вона покликана привабити до квітки комах, які запилюють її. Вільна краса зайва в цьому світі, а отже, необов'язкова. Втім, саме чутливість до неї робить людину людиною. Саме ця здатність сприймати вільну красу робить людину «вінцем творіння» і вказує на наше «моральне призначення».Ця здатність об'єднує в собі ідеал добра і краси, адже справжні добро і краса цінні самі по собі, а не тому, що завдяки їм можна досягти якихось прагматичних цілей. У цьому сенсі можна говорити про моральне чуття, в якому нам дано добро як таке, що не потребує підтвердження власного статусу. Отже, виявляється, що освіта, яка розвиває естетичний смак прекрасного, також слугує для формування людини як моральної істоти.
И, главная тема этих совершенно разных эссе,- вопрос: что делает человека человеком?
Кстати, сами эссе довольно компактные, поэтому можно прочитывать во время утреннего кофе по одному эссе, - это будет и приятным дополнением к напитку, и настроит мозг на оригинальные размышления, что будет интереснее, чем предстоящая дневная (рабочая) рутина. Ведь особенный кайф – аргументированно спорить с автором:)
Поэтому книгу рекомендую в качестве интеллектуального удовольствия.
Я заметил, что несколько раз употребил слово «кофе»... Что ж, раз пошла такая пьянка, закончу рецензию новаторски:) Вот красивый клип:
https://www.youtube.com/watch?v=pmoYPQvGsM
Этот клип не имеет никакого отношения к рецензируемой книге, он совершенно о другом. Но, от этого клипа, как и от книги, остаётся приятное послевкусие.
Наслаждайтесь, а я пошёл пить кофе.
Читать далее
8
240
ro_fiesta28 мая 2016 г.
У вступі автор каже, що філолософу не обов"язково бути радикальним. Звісно, не обов"язково, але таки варто, якщо він хоче бути цікавим і говорити щось таке, чого досі не казали (точніше, казали не так). Інакше буде повторення всім відомого або проговорення необов"язкового.
На жаль, книжка не тягне на "легкі філософські бесіди про все". Трапляються цікавіші й менш цікаві тексти, але автор усе-таки не виходить за межі свого "формату" - академічного історика філософії та викладача, до того ж, доволі консервативного. Місцями забагато снобізму (особливо в текстах про освічене суспільство, культуру тощо), любування власними знаннями (цитування різних перекладів одного терміну, переважно для того, щоб показати, як неграмотно перекладають інші) й, дивним чином, радикалізму, який автору начебто так не подобається (найбільше - у відкиданні всього "совєтського" досвіду). Нема питань, радянське - це вже минуле, нема чого за нього триматися. Але досі культивувати оце відкидання - трохи безглузда позиція, ще й для філософа, який, здавалося, має бути зваженішим за політологів чи істориків штибу В"ятровича.
Видно, що автор дуже хоче повторити досвід, наприклад, Володимира Єрмоленка і, будучи "серйозним" філософом, розмовляти також із "простим" читачем. Шкода, але йому це не вдається. А Єрмоленку вдається, мабуть, тому що той не має снобізму і не читає лекції неосвіченим (не-)гуманітаріям, а просто розмовляє зі своїм читачем.
Читать далее
7
242
IvanHumenyuk8 ноября 2019 г.
Ренессанс философской мысли в Украине.
В последнее время в Украине - мода на умные книги. Выходят книги европейских интеллектуалов. Появляются новые издательства, которые ориентируются на интеллектуальную литературу. Когда я вернулся из-за рубежа, я накупил книг на пять тысяч рублей. Скоро напишу отзыв на нашумевшую в Европе книгу "Просвещение сегодня" психолога когнитивиста Стивена Пинкера, которая только планируется выйти в России. Но сегодня обзор книги от украинского философа.
Произведение состоит из небольших эссе, где автор осмысливает и раскрывает совершенно разные темы. Искусство, эротику, политику и разум. В раздумье «Польза красоты», философ задумывается над тем, может ли искусство быть утилитарным, а его красота увеличить нашу нравственность и интеллектуальную грамотность.
В очерке «Интеллектуалы contra интеллигенция» Кебуладзе описывает интеллигенцию, которая в массе своей бессильна и молчит в трудные времена. Он приводит пример советского марксизма, где интеллигенция была обслуживающим персоналом идеологии. Интеллектуал взамен не принимает какую-то одну парадигму, потому что понимает, что победа одной - это смерть критического мышления. Как пишет Талеб в «Черном лебеде», жители Касталии - рыцари критического мышления, поэтому на них лежит большая ответственность.
В книге нет ни одной дидактики. Кебуладзе не идеализирует ум, в одном из эссе он пишет: «Не стоит строить царство разума на Земле, поскольку он может быстро превратиться в рационально упорядоченный концлагерь». В иронической манере описано бренды современного мира в стремлении к совершенству. Современная массовая культура навязывает нам образцы идеала к которому должны стремиться. Кебуладзе взамен предлагает умеренность и самокритичность.
Итоги:
«Чарунки долі» - это поэзия мысли. Автор пишет лаконично и просто. Книга доставит удовольствие тем, кто хочет легкого чтения за чашкой кофе. Но если задуматься и продолжить путешествие за мыслями автора, то можно найти для себя что-то новое, освежить собственное мышление и прийти к своим размышлениям, воспоминаниям и переживаниям. У меня уже первое эссе вызывает размышления. Мне больше нравится искусство утилитарное, но в целом это тема для моего дальнейшего осмысления. Книга очень понравилась, принесла эстетическое и интеллектуальное удовольствие. Рекомендую!
Читать далее
3
345

Все рецензии

Цитаты

Mango1916 июня 2019 г.
Головним слоганом сексуальної революції є гасло "Секс без близькості!". Головним слоганом антисексуальної контрреволюції мав би стати вислів "Близькість без сексу!", Але так і не став, адже обидва слогани нещирі. За ними криється споконвічне людське прагнення здобути близькість через секс, а секс через близькість.
0
145
Mango1916 июня 2019 г.
Якщо кожній окремій емоції має відповідати окремий поведінковий прояв, людина перетворюється на запрограмований автомат. [...]
Щирість людини не можна визначити в масштабі окремого поведінкового прояву, адже я можу сердитися на людину, яку дуже кохаю, і милуватися людиною, яка мені абсолютно байдужа, а в інших ситуаціях мого життя — навіть огидна.
0
142