
Ваша оценкаРецензии
Аноним4 апреля 2018 г.Снова любовь.
История любви. Довольно резвое начало, интересное содержание, но какой-то, по-моему мнению, потерянный конец. Закончилась смазано, не хватило чего-то в окончании. В целом неплохая история, пишет Маркес хорошо. Именно эту книгу я читала не без удовольствия. Хотя она на любителя.
0116
Аноним24 января 2018 г.Читать далееТільки почавши читати, я зрозуміла, що ця книга стане моє улюбленою, як і автор (хоча першого знайомства з ним я вже й не згадаю). Я цілих два(!) роки відкладала прочитання і тільки зараз настав її час.
Чесно кажучи, хід подій я уявляла дещо по-іншому, очевидно, виною тому анотація. Все виявилось куди краще. Як же мені сподобався стиль написання, легкість мови (в чому й перекладач зіграв немалу роль), простота і водночас серйозність твору! Було дуже цікаво дізнаватись подробиці всього життя головних героїв і не тільки. Хоча й в романі дуже багато деталей, які, по суті, не впливають на сюжет, та вони зовсім не заважають і не відволікають увагу. Сподобалось також те, що автор так по-особливому описує речі часом бридкі або непристойні, що вони зовсім не викликають негативних емоцій (інтимні стосунки Флорентіно з 14-річною вихованкою, до прикладу).Щодо мого ставлення до героїв... Флорентіно не викликав у мене захоплення чи співчуття. Ця показова вірність першому коханню і таємна розпусність, надмірний драматизм занадто сильно виявлялись в ньому, і якісь інші риси я розгледіти не змогла аж поки він не повернув собі Ферміну. Бо тоді я зрозуміла, що який би він не був, а все ж таки домігся свого і довів їй своє кохання, а це заслуговує пошани.
Ферміна Даса – жінка, яка будь-кому запам'яталася б. Мені вона дуже близька і тому не хотілось з нею розлучатись. Я боялась, що книга закінчиться її смертю, а все виявилось майже схожим до того. І, не дивлячись на трагізм фіналу, я спокійна, що все життя, яке залишилось, вона плистиме із тим, хто пообіцяв їй кохання до смерті і обіцянки додержав.0153
Аноним17 января 2018 г.Жизненно!
Читать далееЖизненно! Вот что хочется сказать об этом романе. Жизнь и настоящая любовь как она есть. Вот это отношения!
Данный роман - отличный пример достойного поведения женщины и настойчивости мужчины.
И всё-таки мужчина способен всю жизнь любить одну женщину и готов ждать даже 50 лет, чтобы добиться её снова.
Роман очень интересно читать ещё и потому, что в нём отображена целая жизнь. Мы видим, как к людям постепенно приходит старость и какие это вызывает чувства и физические симптомы, но, несмотря на это любовь не знает возраста и даже после 70 лет всё ещё возможно!
Если мужчина любит – он будет добиваться изо всех сил и покорит даже ту, которая отвергла когда-то. Если женщина ведёт себя достойно и знает себе цену – она получит настоящие искренние отношения и любовь.
Но можно ли сказать, то жизнь прожита зря, если ты воссоединяешься с любовью всей свое жизни уже на закате лет? Я думаю, что нет. Конечно, возникает вопрос: а как бы сложилась жизнь главных героев, если бы они всё-таки создали семью в начале своего жизненного пути? Что-то мне подсказывает, что всё было бы не так хорошо, ведь оба героя как - будто дозрели до этой любви. Однозначно, всё происходит в нужное время и об этом нужно помнить.
Любовь уж точно не стоит торопить.0130
Аноним19 мая 2016 г.Прочитав аннотацию, сложилось мнение, что вся книга описывает путешествие по реке. Но это не так! И хорошо, что не так.
Я не знаю, в чём секрет Маркеса, но его магия слов особая. Щемяще-пронзительная, трепетная проза словно паутина затягивает целиком. Нет пределов для человеческой фантазии, нет границ между мирами...
И Маркеса тоже нет...036
Аноним27 апреля 2016 г.Пожалуй, это лучший роман, прочитанный мной за последние месяцы! После "Ста лет одиночества" я решила почитать что-нибудь еще из Маркеса, в первую очередь потому, что у меня осталось неоднозначное впечатление. Сейчас я могу точно сказать, что буду и дальше читать такие необычные, яркие, иногда немного странные романы Маркеса!
037
Аноним21 апреля 2015 г.Прочитала я эту книгу, что могу сказать, ставлю троечку. Книгу еле дочитала, очень скучная, очень много не нужных днталей, растянуты события... Да и образ главного рероя не порадовал. Он вроде бы любит Фермину, но при этом у него было бесчисленное количество связей с разными женщинами, и при этом он говорит, что остается верным Фермине. Вообщем книга не порадовала меня ни стилем написания, ни сюжетом, ни образами.
014