"Опасность?" - подумала Коралина. Звучит потрясающе. И совсем не страшно. Страшно, но не совсем.

РАССКАЗ КОРАЛИНЫ ЖИЛА-БЫЛА ДЕВОЧКА, ЕЕ ЗВАЛИ ЭППЛ. ОНА ОЧЕНЬ ЛЮБИЛА ТАНЦЕВАТЬ.
ОНА ТАНЦЕВАЛА И ТАНЦЕВАЛА, ПОКА ЕЕ НОГИ НЕ ПРЕВРАТИЛИСЬ В СОСИСКИ. КОНЕЦ.

Итак, Коралина, – продолжила мисс Спинк, – как тебя зовут? – Коралина, – ответила Коралина.

- Ты не отражаешься в зеркале, - сказала Коралина.
Другая мама улыбнулась.
- Зеркалам никогда нельзя доверять, - ответила она.

Сказки — больше, чем правда, не потому, что в них рассказывается о существовании драконов, а потому, что они говорят нам: драконов можно победить.

Звать кошек - такое же бесполезное занятие, как звать ураган.

– Як я можу бути певна, що ви дотримаєте слова? – запитала Кораліна.
– Я присягнусь! – запевнила «інша мати». – Присягаюся могилою моєї рідної матері!
– А вона в могилі? – доскіпувалася дівчинка.
– О так! – вигукнула «інша мати». – Я сама її туди поклала. А тоді бачу: мати силкується вилізти звідти! То я її знову туди запхнула.

– Коти не мають імен, – нарешті прорік він.
– А невже? - не повірила Кораліна.
– Чого не мають, того й не мають, – потвердив свою заяву кіт. – Це ви, люди, маєте імена. І це тому, що ви не знаєте, хто ви є такі. А ми знаємо, хто ми такі, отож імена нам і не потрібні.

– Знаєш, ми... ми могли б стати друзями! – запропонувала Кораліна.
– Ми могли б виявитися рідкісними взірцями якої-небудь екзотичної породи африканських слонів-танцюристів, – промуркотів кіт. – Але ми не слони. Принаймні, – додав він із якоюсь котячою зверхністю, – я не слон!

– Мені до гримерної посилали квіти – а таки посилали! – сказала вона.
– Хто посилав? – зацікавилася Кораліна.
Міс Примула обачливо роззирнулася надовкола: спочатку через ліве плече, потім через праве, вдивляючись у туман так пильно, мов там хтось міг підслуховувати.
– Чоловіки! – прошепотіла вона.

– Але ж я хочу продовжити мої дослідження-обстеження.
– То пообстежуй наше помешкання, – запропонував тато. – Глянь сюди: ось ручка, аркуш паперу. Перелічи, скільки у нас дверей, вікон. Задокументуй усе чорним по білому. Очоль експедицію, присвячену відкриттю бойлера! І дай мені попрацювати.

– Одного чудового дня, Каролінко, коли всі мої артисти будуть готові, тоді всі-всі в цілому світі побачать чудеса мого мишачого цирку. Ти спитала, чом тобі не можна побачити цей цирк негайно? Ти ж саме про це мене просила?
– Ні, – тихо заперечила Кораліна. – Я просила вас не називати мене Кароліною. Бо я Кораліна.

Размер паутины определяет только её способность ловить мух.

-Кошки не разговаривают
-В самом деле? - спросил кот

Коралине стало интересно, почему почти все взрослые, которых она встречает, говорят бессмысленные вещи.

Как только семья Коралины переехала, мисс Спинкс и мисс Форсибл тут же предупредили ее, что подходить к этому колодцу опасно и лучше держаться от него подальше. Как видите, она была вынуждена заняться его поисками, чтобы знать в какую именно часть сада ей не следует забредать.

- Ты знаешь, что я люблю тебя, - категорично сказала другая мама.

• Ты находишь забавные способы доказать это, - ответила Коралина.

Коралина обнаружила, что это и в самом деле капает вода, а на кухне она одна. Коралина вздрогнула. Она предпочла бы знать, где другая мама: ведь если той нет нигде, она может быть где угодно.