Танго смерти

«Не намагайтеся заглибитися у незглибиме».

І тоді сталося диво, бо диво завше підстерігає нас, і варто його чекати навіть у час найбільшої зневіри і найбільшого розпачу.

Наша душа - це музичний твір.
...
Людська душа - окрема симфонія, період звучання якої триває не тільки від народження до смерті, а й довше, можливо, навіть вічно, треба лише міняти склад оркестру.

Справжній поет ніколи не зможе витлумачити жодного свого образу чи метафори. На це здатен лише графоман. Тому спиши усе на підсвідомість.

"Чи хтось може бути на сто відсотків певним, що він бодай трохи не жид?"

— Пане Сальомон, я хочу запитати, який задовгий у вас телефонічний дріт.
— Досить довгий.
— Але докладно, на метри, це потрібно для статистики.
— Біля трьох метрів.
— То можете на ньому повіситися!

«Пані Хомикова! Коли я на світанку чую ваш голос, то так, гейби я випив півлітра моцної кави і вже готовий іти тєжко працювати. Завдяки вам я на каві економлю, то дай вам Боже здоров’я, аби ви мене і з летаргійного сну збудили».

Незабаром визволителі почали визволяти львів'ян з їхніх помешкань і майна.

Ми, жінки, істоти делікатні… Нам важко вижити в побутових умовах, у клітках… Ми там марніємо і перетворюємося на квочок.

Мистецтво, як поганський бог, завше потре бує жертв.