Все те незриме світло

- А ви коли-небудь втомлюєтеся вірити, мадам? Хіба вам не хочеться доказів?

• Обов'язково треба вірити. Це найважливіше.

- Велика мить, - Гауптман відсапується, - ти знаєш, що це таке, Пфенінгу? - Він трохи напідпитку, жвавий, майже говірливий. Вернер ще ніколи його таким не бачив. - Це мить, коли одне от-от має перетворитися на щось інше. День - на ніч, гусінь - на метелика. Оленятко - на оленя. Експеримент - на результат. Хлопець - на чоловіка.

- Твоя біда, Вернере, - каже Фредерік, - у тому, що ти й досі віриш, що твоє життя належить тобі.

Бути батьком такої сильної людини означає вчитися смиренності, так, наче він - це просто міст для чогось іншого, значущішого. Саме так він зараз почувається, думає він, споліскуючи доньчине волосся, наче його любов до доньки рветься за межі його тіла. Можуть попадати стіни, може навіть розсипатися ціле місто, але яскравість цього відчуття не потьмянішає.

По-справжньому чогось торкнутися - означає це полюбити.

Тобі скажуть, що ти замалий, Вернере, що ти нізвідки, що тобі не варто мати завеликих мрій. Але я в тебе вірю. Я вірю, що тобі вдасться зробити щось велике.

А знаете, Этьен, – говорит мадам Манек с другого конца кухни, – что будет, если лягушку бросить в кипяток?

– Расскажите.

– Она выпрыгнет. А знаете, что будет, если посадить лягушку в кастрюлю с холодной водой и медленно нагревать до кипения? Знаете?

Мари-Лора ждет. От картошки идет пар.

– Лягушка сварится, – говорит мадам Манек.

Почти все когда-либо живущие виды вымерли, Лоретта. У человека нет никаких причин считать себя исключением!

Думаю, когда Бог хочет, чтобы мы что то видели, мы это видим.

Смотри на препятствие как на ступеньки к победе. Черпай в них вдохновение.