Все те незриме світло

Ентоні Дорр

Цитаты

Аноним19 декабря 2015 г.
Однако проклятия бывают только в сказках. Земля — это магма, континентальная кора и океан. Сила тяготения и время
.
3
109
Аноним13 декабря 2015 г.
Місто наче перетворилося на бібліотеку з книжками невідомою мовою. Будинки - величезні полиці, повні нерозбірливих томів, й усі лампи вимкнуті.
3
113
Аноним13 декабря 2015 г.
«Якби ж то життя було схоже на роман Жуля Верна, - думає Марі-Лор, - і можна було, коли треба, перегорнути кілька сторінок уперед і дізнатися, що станеться далі».
3
117
Аноним13 декабря 2015 г.
«Вони кажуть лише слова, а що таке слова, якщо не звуки, звуки, витворені з подиху, невагомі випари, видихнуті в повітря на кухні, де вони розчиняються й зникають».
3
120
Аноним13 декабря 2015 г.
«Справжній діамант, - любив повторювати його батько, - не може бути зовсім без вкраплень. Справжній діамант не буває ідеальний».
3
117
Аноним13 декабря 2015 г.
Він сказав: «Я шкодую тільки за тим, що можу віддати за свою країну лише одне життя».
3
128
Аноним13 декабря 2015 г.
Відступити - це врятувати не одне життя.
3
107
Аноним10 декабря 2015 г.
Мы умерли? – кричит Вернер в темноту. – Мы что, умерли?
3
103
Аноним2 ноября 2015 г.
Как будто все радиорелейные вышки - свечи, и кто-то затушил их пальцами.
3
110
Аноним20 октября 2015 г.
«Усі ми народжуємося з єдиної клітини, меншої за пилинку. Набагато меншої. Ділення. Множення. Додавання й віднімання. Матерія переходить із рук у руки, атоми міняються місцями, молекули обертаються, склеюються білки, пластосоми віддають накази про окиснення; ми зароджуємося з мікроскопічного електричного рою. Легені, мозок, серце. Через сорок тижнів шість трильйонів клітин стискаються в материнських родових шляхах, і ми заходимось криком. А тоді за нас береться світ».
3
108