Мама, Каська, я і гангстери

Ще одна книжка про дітей-підлітків, яка прекрасно піднімає настрій ;) Отже, перед нами історія про пригоди на канікулах, що трапились із дуже оригінальною сім"єю - 14-ти річними близнючками Данкою і Каською та їхньою мамою, а також домашнім звіринцем у складі кішки, собаки та вужа, що не поступаються екстравагантністю своїм хазяйкам. Оповідь ведеться від імені Данути - дівчинки, що страждає від нестандартної зовнішності ( "заввишки метр п"ятдесят два без капелюшка" і вага - п"ятдесят чотири кілограми) й відрізняється особливою незграбністю, але попри те зберігає прекрасне почуття гумору, не падає духом, щира і кмітлива. Батько дівчаток покинув, коли їм було по 6 місяців, і мати з 20-ти років виховує їх самостійно. Повість пересипана кумедними випадками, дотепними діалогами і, загалом, дуже позитивна, але простежується непроста, досить типова, життєва ситуація - мати працює ночами, щоб звести кінці з кінцями, будучи при цьому інфантильною особою (як кажуть самі сестрички), якій необхідно знайти чоловіка, поки вона красива, тому покластися на неї не завжди можна; тата близнючки знають як А.С. - так підписувались різдвяні листівки, що приходили раз на рік, адресовані всім одразу й нікому конкретно. Але сім"я дружна, повна любові і підтримки, тому зустріч із гангстерами їм не страшна. А простакувата Данка, попри свої комплекси, хоробра і спостережлива, готова на все, аби захистити своїх рідних. Мораль байки, як на мене, така - навіть трішки божевільна родина вартує бути щасливою; якщо в сім"ї є щира любов, то ніякі труднощі її не злякають; якщо природа обділила зовнішньою красою, то обдарувала розумом, великим серцем і широкою душею. І тут ще добре треба подумати, що насправді краще...

Дотепна-кумедна повість для дітей в жанрі "Як я провів літо" з елементами детективу (і сатири на популярні "дитячі детективи"). Про своє літо звітує - з доволі в'їдливими коментарями - 14-річна Данута. А літні пригоди вдалися на славу! Треба вміти встрявати в пригоди (халепи) - з будь-ким таке не трапиться. Дві сестри, хоча й двійнята, але геть не схожі одна на одну ні зовні, ні характером + мама (молода й дещо легковажна) + домашній звіринець... краще з ними не зв'язуватися. Хоча коштів навіть на те, щоб поїхати до моря в родині нема і максимум, що можна собі дозволити - це кілька днів з наметами біля озера. Але навіть за таких умов можна мати насичений відпочинок:) Попри те, що вперше книжка побачила світ далекого 1984 року, читається на одному подиху й видається цілком актуальною. (Гумор Єви Островської мені видався більш легким і невимушеним, аніж у Барбари Космоської в дилогії про Бубу і її родину, хоча сатиричний елемент на межі з гротеском тут теж присутній.) Хороше відпочинкове читво для дітей 10+ (і їхніх мам). Шкода, що друга частина (продовження) "Бабця, ганстери та ми" українською не перекладена.